ЕКОНОМІКА ІНТЕНСИВНОГО ГУСІВНИЦТВА
В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У першому розділі – ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ТА ПРАКТИЧНА НЕМИНУЧІСТЬ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА – обгрунтована необхідність інтенсифікації аграрного виробництва. Це дасть змогу вивести народне господарство країни із глибокої економічної кризи, яка особливо гостро позначилася на аграрному секторі України, найбільш уразливим місцем якого виявилось галузь тваринництва і, зокрема, птахівництво (табл.1).
В Україні відбувається повальне скорочення поголів’я тварин. Чисельність умовного поголів’я скоротилося на 16,3 млн голів (50,6%), у тому числі птиці – на 50%. Найбільший спад поголів’я припадає на громадські підприємства. Тут поголів’я скоротилося на 65%, у тому числі птиці на 79%.
Таблиця 1
Сукупна чисельність поголів’я тварин в різних типах господарств України
Вид тварин |
1981р. |
1991р. |
1998р. |
1998р. в % до 1998р. |
Всі категорії господарств |
||||
Умовне поголів’я, тис. гол. |
32131 |
31021 |
15874 |
49,4 |
У тому числі птиця в натурі, млн гол. |
246 |
243 |
123 |
50,0 |
Громадські підприємства |
||||
Умовне поголів’я, тис. гол. |
25535 |
24140 |
8938 |
35,0 |
У тому числі птиця в натурі, млн гол. |
140 |
128 |
30 |
21,4 |
Господарства населення |
||||
Умовне поголів’я, тис. гол. |
6596 |
6881 |
6936 |
105,2 |
У тому числі птиця в натурі, млн гол. |
106 |
115 |
93 |
87,7 |
Така тенденція спостерігається як в цілому по країні, так і щодо птахівничої галузі Дніпропетровської області (рис.1).
У 1990 р. чисельність поголів’я птиці в усіх категоріях господарств Дніпропетровської області складала 22 млн або 5,7 голів на кожного жителя. До 1993 р. громадський сектор був домінуючім, так як займав біля 67% чисельного складу птиці. Господарства населення суттєво доповнювали загальне виробництво продукції птахівництва. За останні роки загальне становище птахівництва значно змінилося. Загальне поголів’я птиці зменшилося у 2,7 рази. Тепер більше 73% кількості поголів’я птиці знаходяться в господарствах населення та у фермерів.
Економічні показники по Дніпропетровській області засвідчують, що птахівництво переживає глибоку кризу (табл.2).
Таблиця 2
Економічні показники виробництва продукції птахівництва
в системі Дніпропетровського птахопрому
Показник |
1990 р. |
1993 р. |
1995 р. |
1998 р. |
1998 р. в % до 1995 р. |
Затрати кормів, ц корм. од.: |
|||||
- на 1000 штук яєць |
2,75 |
2,96 |
2,99 |
2,90 |
97,0 |
- на 1 ц приросту птиці |
5,22 |
5,36 |
5,61 |
8,24 |
146,9 |
Собівартість: |
|||||
- 1000 штук яєць |
85,5 * |
150,4 ** |
66,7*** |
159,0*** |
238,4 |
- 1 ц приросту птиці |
180,9 * |
328,0** |
120,5*** |
289,7*** |
240,4 |
Рівень рентабельності, %: |
|||||
- яйця |
16,4 |
15,3 |
- 13,1 |
- 19,0 |
-35,4 |
- м’ясо |
18,5 |
- 2,9 |
-45,6 |
-571,0 |
- 589,5 |
*1990 р. – в крб, **1993 – в тис. крб, ***1995, 1998 рр. – в грн.
Витрати кормів на 1000 штук яєць зросли на 0,15 ц корм. од. (5,5%), а на 1 ц приросту птиці – на 3,02 ц корм. од., або на 57,9%. Собівартість 1000 штук яєць та 1 ц приросту живої маси підвищилась більш, ніж у 3 рази. Реалізаційні ціни на продукцію птахівництва зростали, але значно меншими темпами. Це призвело до того що виробництво продукції птахівництва стало збитковим.