Умови живлення рослин

Ці показники становили 8,9 - 9,8 % для сорту Сквирська і 8,7 - 9,2% для сорту Балстора Рейсбургер. Продукція варіантів з органічними добривами мала підвищений вміст сухої речовини, вітаміну С та ефірних олій. Важливим показником, що визначає ступінь стиглості та лежкість цибулі – ріпки, є співвідношення вмісту сахарози до моноцукрів. Найширшими вони були у варіантах, де вносили вермикомпост як за традиційною, так і за вдосконаленою технологіями. Для сорту Сквирська ці показники становили 8,63 - 11,25, для сорту Балстора Рейсбургер – 6,65 – 7,34. Упродовж зберігання продукції згадані величини зменшувались відповідно до 1,05 – 1,68 і 0,66 - 1,47. Встановлено також зниження інших показників якості, крім вмісту ефірних олій. Ця тенденція мала інтенсивніший характер для продукції, отриманої в разі внесення рекомендованої дози мінеральних добрив та підживлення. Слід зазначити, що позакореневе підживлення розчином "Ріверму" не лише оптимізувало якісні показники, а й впливало на інтенсивність їх зміни під час зберігання, що підвищувало лежкість продукції.

Енергетична оцінка застосування добрив та технологій вирощування цибулі ріпчастої

Внесення вермикомпосту (6 т/га) сприяло підвищенню продуктивності рослин і збільшувало коефіцієнти біоенергетичної ефективності до 4,30 (сорт Балстора Рейсбургер) і до 3,78 (сорт Сквирська) за вдосконаленої технології та до 3,56 і 3,38 – за традиційної. Поєднання вермикомпосту (3 т/га) з мінеральними добривами підвищувало ці коефіцієнти відповідно до 3,46 і 3,33 (традиційна технологія) та до 3,90 і 4,08 (вдосконалена) (табл. 6). Кореневе підживлення аміачною селітрою на фоні мінеральних добрив збільшувало кількість акумульованої врожаєм енергії, що сприяло зростанню біоенергетичної ефективності технологічних заходів вирощування цибулі ріпчастої. Відповідно до сортів та технологій коефіцієнти досягали 2,43; 2,54 і 2,81; 3,01. Застосування "Ріверму" у позакореневе підживлення забезпечувало ще вищі показники. Доведено перевагу за коефіцієнтом біоенергетичної ефективності сорту Балстора Рейсбургер.

Економічна ефективність використання добрив та технологій вирощування цибулі ріпчастої

Згідно з економічною оцінкою використання добрив, їх окупність урожаєм була вищою у варіантах, де використовували органічну форму як окремо, так і в поєднанні з мінеральною. Цей показник у разі внесення 6 т/га вермикомпосту становив 36,3 (сорт Сквирська) і 46,9 (сорт Балстора Рейсбургер) за традиційної технології та відповідно 42,6 і 60,0 – за вдосконаленої. Застосування 3 т/га вермикомпосту з мінеральними добривами (N45Р50К50) збільшувало ці показники для першого сорту і зменшувало для другого. Підживлення аміачною селітрою та "Рівермом" сприяло зростанню цих величин до 34,5 і 45,6 у варіантах із сортом вітчизняної селекції та до 53,2 і 60,0 – закордонної. Такі самі тенденції встановлено в разі визначення впливу добрив на формування врожаю культури. Показники економічної ефективності добрив під час вирощування цибулі ріпчастої за вдосконаленою технологією були вищими. Підживлення аміачною селітрою та "Рівермом" забезпечувало найвищу рентабельність. Для сорту Сквирська вона становила 242 і 253 за традиційною та 275 і 288 % – за вдосконаленою технологією. Варіанти із застосуванням вермикомпосту (6 т/га) характеризувались відповідно показниками рентабельності 229 і 251% (табл.6). Сумісне внесення вермикомпосту і мінеральних добрив

Таблиця 6-

Економічна та енергетична ефективність використання добрив та технологій вирощування цибулі ріпчастої на темно-сірому опідзоленому грунті, (1998-2000рр., сприятливі умови періоду вегетації)