Умови живлення рослин

відбувається чітке розділення орного горизонту за щільністю на два підшари: верхній (1,05–1,16) і нижній (1,18–1,31). Аналогічні тенденції характерні і за вдосконаленої технології. Для останньої встановлено тенденцію до відновлення щільності (1,04-1,22 г/см3) протягом вегетаційного періоду. Різниця між показниками верхнього і нижнього підшарів зменшувалася. Проте за умов окремого внесення мінеральних добрив спостерігалося погіршення мікробудови через ущільнення мікроагрегатів. Органічні добрива оптимізують зазначені показники. У варіантах, де вносили вермикомпост, щільність була меншою незалежно від технології вирощування (табл. 3). Утворення водостійкої структури пов’язано із синтезом і мінералізацією гумусових речовин ґрунту. Слід зазначити, що найвищою кількістю агрономічно цінних агрегатів, кращою структурністю та водостійкістю характеризувався грунт варіантів, де вносили вермикомпост. Скорочення технологічних операцій з обробітку грунту за вдосконаленою технологією зумовлювало вирівнювання орного і підорного шарів ґрунту за структурністю та водостійкістю агрегатів. Традиційна технологія спричинювала розділення шарів за цими показниками. Помічено тенденцію до збільшення у орному шарі (0–20 см) структурних відокремленостей <0,25 см (див. табл. 3). Показники структурності погіршувалися у варіантах з внесенням повної дози мінеральних добрив. У разі застосування вермикомпосту зменшувалась водостійкість агрегатів на фоні збільшення їх кількості, що можна пояснити підвищенням біологічної активності ґрунту. В усіх варіантах з добривами водостійкість агрегатів знижувалась і зростала кількість агрегатів <0,25 мм. Внесення вермикомпосту згладжувало цей негативний вплив. Скорочення кількості міжрядних обробітків оптимізувало агрофізичні властивості за рахунок внутрішнього потенціалу самого ґрунту. Використання органічних добрив на такому фоні прискорювало відновлення його оптимального стану.

Інтенсивність фізіологічних процесів у рослинах під час вирощування цибулі ріпчастої

На початку вегетації збільшення листкової поверхні відбувалося повільно. Листковий індекс за традиційної технології (сорт Сквирська) змінювався від 0,14 (контроль) до 0,29 (вермикомпост, 6 т/га), за вдосконаленої – від 0,12 до 0,23. Для сорту Балстора Рейсбургер у фазу 3 - 4 листків він змінювався від 0,14 до 0,23 за традиційної і від 0,15 до 0,26 – за вдосконаленої технології. Максимальну величину листкового індексу зафіксовано майже через 3 місяці після появи сходів. Далі він зменшувався за рахунок відмирання листків.

Листковий індекс був найвищим у варіантах, де вносили органічні добрива. Так, у третій рік дослідження застосування вермикомпосту (6 т/га) сприяло розвитку листкової поверхні як за традиційної, так і за вдосконаленої технологій (2,84 - 5,02 - сорт Сквирська, 2,35 - 3,52 - сорт Балстора Рейсбургер). Внесення вермикомпосту (3т/га) в поєднанні з мінеральними добривами

Таблиця 3-

Вплив добрив та технологій вирощування цибулі ріпчастої на окремі фізико-хімічні та агрофізичні показники орного шару

темно-сірого опідзоленого грунту (1998-2000рр., сприятливі умови періоду вегетації)