Члени родини виконували також народний одяг для учасників художньої самодіяльності зі Львова, Києва. Створили чимало сумок для сучасних сценічних костюмів різноманітних фольклорно-етнографічних ансамблів. Для Гуцульського народного ансамблю пісні і танцю виготовляли чільця.
Цікаво дізнатись, якими є члени родини в побуті, який ведуть спосіб життя, як проводять вільний час.
Всі члени родини - глибокорелігійні люди. Кожної неділі вони відвідують церкву, багато часу проводять в молитвах, читанні літератури на християнські теми, дотримуються Десяти Божих Заповідей. І за всі свої здобутки завдячують Богу, Пресвятій Трійці, Матінці Божій Святій.
Переконані, що кожній людині талант дано від Бога.
Життєдайну силу членам родини, а особливо М.О.Корнелюку, який віддає наполегливій праці по 16-20 годин на добу, забезпечує також продуманий розклад дня, дотримання певних норм поведінки та здоровий спосіб життя. Так, глава родини, пробуджуючись зі сну зі сходом сонця, одну-дві години проводить в молитвах. Після чого надворі обливається холодною водою, витираючись опісля лляним рушником. Одягнувшись, деякий час бігає, розігрівається.
Для обличчя робить спеціальний масаж лляним рушником, вмоченим у гарячу воду. Окрім того, завжди розминає тіло, адже більшість роботи сидяча.
Серед вживаної їжі переважаючими є традиційна гуцульська бринза, вурда, кулеша, капусняк, пироги, картопляні вироби, а з напоїв - чаї зі звіробою, листя липи, калини, малини, а також гуслянка, яку вони приготовляють наступним чином. До збанка води, об'ємом 3 літри, додається 6-8 столових ложок вистояного 6 місяців квасного молока. Все це змішується й отримується напій.
Вкрай обмеженими в щоденному раціоні М.О.Корнелюка є м'ясні вироби. Алкогольних напоїв взагалі не вживає.
Від головних болів, підвищення температури тіла вживає бринзу з часником. Кожної середи та п'ятниці глава родини постить, вживаючи при цьому лише картоплю, олію з льону, сіль та воду.
У вільний від роботи час М.О.Корнелюк грає на багатьох інструментах: скрипці, цимбалах та ін., при цьому співаючи гуцульських народних пісень. Серед улюблених є і така :
Та заспіваймо, милі браття,
Відтепер до рана,
Єк си будем розходити,
Щоби нам не банно
Єк си будем розходити,
Цвітки заберемо,
Та най верба грушки родить,
Ми си ще вернемо
Відомо, що старша дочка Миколи Онуфрійовича Марія, окрім мистецтва захоплюється літературою, полюбляє поезію. Ще навчаючись у Перехреснянській восьмирічній школі, була активним юнкором верховинської газети "Світанок". Пише вірші, захоплюється творчістю таких українських поетів, як Ліна Костенко, Дмитро Павличко, Неоніла Стефурак. Поезія і мистецтво гармонійно доповнюють одне одного.
Бібліографія
1. Коземчук Я.Родина Корнелюків та діяльність їх гуцульського музею у Косові. - Івано-Франківськ: Грань, 2000.-60 с.
2. Коземчук Я.Чародії гуцульського духу: Життя і діяльність мистецької родини Корнелюків.– Івано-Франківськ: Поліграфлюкс, 1999.-16 с.
3. Коземчук Я.Гуцульська родина Корнелюків та функціонування їх косівського приватного музею.-Буклет. – Івано-Франківськ: “Грань”,2000.-6с.
4. Коземчук Я.Мистецька родина Корнелюків: становлення, діяльність та висвітлення в періодиці.-Буклет. – Івано-Франківськ: “Інсайд”, 2000.-6с.
5. Коземчук Я.Мистецька родина Корнелюків у бібліографії.-Буклет-каталог. – Івано-Франківськ: “Інсайд”,2000.-6с.
6. КоземчукЯ. Духовні обереги, здобутки та традиції мистецької родини Корнелюків//Збірник наукових праць Міжнародної студентської наукової конференції “Історія очима молодих дослідників”.–Донецьк: Донецький Державний Університет, 1999. – Т.1. – С.313-316.
7. Коземчук Я.Створення та функціонування приватного музею родини Корнелюків у Косові//Матеріали звітно-наукової конференції Прикарпатського університету ім.В.Стефаника за 1998 рік. – Івано-Франківськ:Плай, 1999. – С.33-36.
Завантажити реферат