Найбільші вигоди від торгівлі природними багатствами України мали польські магнати й шляхта. Хижацька експлуатація природних надр виснажувала землі й робила їх малопродуктивними. Ліси значною мірою були вже винищені в Галичині та Волині, і шляхта добиралася до лісових масивів Лівобережної України. Одержувані кошти йшли переважно на розкішне життя панства, частково вкладались в економіку Литви й Польщі, а Україна дедалі більше перетворювалася на сировинний придаток європейських країн. За рахунок українського народу зміцнювалися інонаціональні феодали, а національні поступово відсувалися від основних джерел збагачення.
Література
1. Грушевський М. Очерки истории украинского народа. — К., 1991.
2. Дорошенко Д. І. Нарис історії України. — Львів, 1991.
3. Історія України: Курс лекцій: У 2 т. — К.: Либідь, 1992.
4. Коропецький І. С. Дещо про минуле та сучасне української економіки. — К.: Либідь, 1995.
5. Субтельний О. Україна; історія. — К.: Либідь, 1991.