Державні утворення неслов'янських народів на терені України

Добре досліджений вченими також Херсонес. У ньому знай­дено широкі бруковані вулиці, майдани, цистерни для дощової води, каналізаційні труби, водогін. На вулицях стояли стели — мармурові плити з викарбуваними урядовими декретами. Єди­ним державним об'єднанням грецьких міст-держав було Бос-порське царство (столиця Пантікапей), яке виникло у V ст. до н. е. і охоплювало Керченський і Таманський півострови та північне узбережжя Азовського моря до гирла Дону. На відміну від демократично-республіканської Ольвії Пантікапей мав на-півмонархІчний лад. Він поширив свою владу на сусідні племе­на та ряд Інших грецьких колоній.

У ПантІкапеї знайдено монументальні гробниці із розма­льованими всередині стінами, багатим посудом та ювелірними прикрасами. Економічну основу Боспорського царства стано­вили розвинене землеробство, садівництво, виноградарство з використанням праці рабів. Жорстока експлуатація спри­чинила загострення класових суперечностей, що в кінцевому підсумку вилилося у велике повстання рабів під проводом Сав-мака (107 р. до н. е.). Повсталі захопили Пантікапей, Феодосію і військовий флот. Боспорська знать змушена була покликати на допомогу війська на чолі з понтійським царем МІтрідатом VI Євпатором, якому вдалося придушити повстання.

Високий рівень античної культури, котру принесли в Пів­нічне Причорномор'я грецькі переселенці, впливав на ду­ховний світ місцевого населення, з яким майже тисячоліття спілкувалися греки. Значна частина мешканців була грамот­ною. Діти навчалися в.гімназіях, ставилися театральні вистави, поширювалася література.

Воєнні дії скіфів у Криму, криза античних міст, пересування сарматських та інших кочових племен у Нижньому Побужжі та Подніпров'ї призвели до занепаду сільських округів античних міст — їхньої основної економічної бази, спровокували серйо­зні воєнні сутички. Нестабільна політична ситуація, постійні економічні негаразди, криваві війни, перманентні зміни полі­тичної верхівки були характерними ознаками життя населення Північного Причорномор'я в II—1 ст. до н. е., які й спри­чинили послаблення впливу греків на розвиток цього регіону.

У середині І ст. до н. с. Ольвія, Тіра, Херсонес вже входять до складу римської провінції — Нижньої Лизії. Держави Пів­нічного Причорномор'я були для Римської імперії своєрідним бар'єром від навали сарматІв та Інших кочових племен на її східні кордони.