Точна дата початку книгодрукування на украiнських землях нам невiдома. Дослiдники тривалий час дотримувались думки, що першою друкованою книгою був <Апостол>, виданий у Львовi Iваном Федоровим у 1574 р. Разом iз Петром Метиславцем вони заснували у 1564 р. друкарню в Москвi, де видали <Апостол>, а в 1565 р. <Часовник> для церковних потреб. Однак дiяльнiсть першодрукарiв у Москвi тривала недовго. Пе-реслiдуванi властями свiтськими i духовними, вони змушенi були виiха-ти у Велике князiвство Литовське. Тут у маєтку литовського гетьмана Г. Ходкевича, потомка давнього украiнського роду, в м. Заблудовi дру-карi видали у 1568 - 1569 рр. <(євангелiє учительне> i <Псалтир>. Пiсля того iх дороги розi- йшлися: Петро Метиславець переiхав до Вiльна i з допомогою мiщан Кузьми та Луки Мамоничiв вiдкрив друкарню, де було видано <євангелiє> (1575 р.) i <Псалтир> (1576 р.). В свою чергу, Iван Федоров у Заблудовi опублi- кував <Псалтир з часосновцем> (1570 р.). На цьому Заблудiвська друкарня припинила свою дiяльнiсть. Наприкiнцi 1572 р. Iван Федоров переiхав до Львова - важливого на той час економiчного i культурного центру Украiни. Тут за допомогою мiщан вiн заснував друкарню i 1574 р. видав <Апостол> i <Буквар> (<Азбуку>). Вихiд у свiт <Апостола> - знаменна подiя в iсторii ук- раiнськоi культури. Дана книга сприяла розвитковi украiнського письменства, яке вiдiграло важливу роль у захистi украiнськоi нацiональноi церкви i нацiональноi справи взагалi. Наприкiнцi львiвського видання <Апостола> I. Федоров помiстив герб Львова i свiй власний герб, що був своєрiдним екслiбрисом знаменитого друкаря. У пiслямовi до <Букваря> вiн писав, що мав намiр подбати i про видання iнших потрiбних книг. Це йому вдалося здiйснити за допомогою князя К. Острозького в м. Острозi. Вiн надрукував - <Буквар> (1578 р.) для потреб заснованоi там школи, <Бiблiю> (1581 р.) - перше повне видання слов' янською мовою. Повернувшись до Львова в 1582 р., друкар через ряд матерiальних ускладнень не змiг продовжувати друкарсько-видавничу дiяльнiсть. Iван Федоров помер 15 грудня 1583 р. i був похований на територii Онуфрiiвського монастиря. На його могилi вдячнi львiвськi мiщани встановили надгробок з написом: < .друкованiє занедбалое обновил>. Мiсце поховання i надгробок не збереглися, а напис дав пош-товх для виникнення нових гiпотез про iснування книгодрукування на Украiнi до Iвана Федорова.
Одна iз таких гiпотез пов'язана з iменем львiвського мiщанина Стефана Дропана, який у 1463 р. вiдновив Опуфрiiвський монастир, зас-нований ще князем Левом Дациловичем. У документах ХVII ст. є згадка про те, що у 1460 р. С. Дропан подарував монастиревi власну друкарню.
Цю гiпотезу пiдтримуе сучасний дослiдник iсторii книгодрукування в Украiнi 0. Мацюк. Документальнi данi про це знайдено у книжкових фондах василiанських монастирiв Центрального Державного Iсторичного Архiву у Львовi. Незважаючи на вiдсутнiсть дофедорiвських старод-рукiв, гiпотеза про початок книгодрукування в Украiнi до I. Федорова має право на iснування.
Слiдом за львiвською та острозькою друкарнями 6ули органiзованi й iншi, якi дiяли не лише у мiстах (Киiв, Рогатин), але й в селах при монастирях (Крилос, Стрятин, Почаiв, Угерцi) .
Значний внесок у розвиток книгодрукування зробили С.Будзина, Т. Земка, Я. Шелiга, С. Рогаля, мандрiвний друкар П. Людкевич та iн. Cеред стародрукiв у ХVI ст. з'явились численнi твори украiнською мо-вою, а також переклади з пiвденно-слов'янських оригiнальних творiв. Визначною пам'яткою перекладноi лiтератури є <Пересопницьке євангелiє>, перекладене з болгарськоi мови на слов'яно-руську Михайлом Василевичем iз Сянока (1556 - 1561 рр.). Дана книга знаменита тим, що вона є найкращим зразком украiнськоi мовi того часу i особливо сла-виться своiм винятковим мистецьким оформленням.
Використана література:
Дорошенко Д. I. Нарис iсторii Украiни, Львiв, 1991.
Крип'якеиич I. П. Iсторiя Украiни, Львiв, 1990.
Огiєнко I. Украiнська культура. 1991.
Завантажити реферат