Справді, Овідієва "Наука кохання" дуже відрізняється від основної маси літератури на тему любові, яка була написана давно, пишеться зараз і популяризується у всі часи. Ця маса пропагує чисте, часто лише платонічне кохання, повністю відділяючи його від тілесного його прояву. Кохання Овідія навіть сучасну "розбещену" молодь шокує своєю відвертістю. Замість розмов про моральність, високе почуття, серенад під вікнами та квітів у дарунок, Овідій дає поради щодо зручних поз, жестів, що подобаються жінкам, для жінок - щодо запахів, розмов, поглядів…
Іронічна спостережливість Овідія і його пародійний талант знаходять для себе дуже вдячний матеріал у "дидактичному" трактуванні саме цієї сфери любовних стосунків.
Критика часом називає Овідія легковажним поетом, що саме через цю свою рису потрапив у заслання - а тим самим занапастив свій талант, так як творити повноцінно міг лише у Римі. Можна собі, якою б могла бути літературна спадщина цього поета, якби доля його була інакшою. Але, тим не менше, твори Овідія вражають змістом, формою, мовою, і, як не дивно, актуальністю сьогодні.