- набуття членства у Світовій організації торгівлі;
- структурну трансформацію експортних галузей з метою збільшення частки кінцевої продукції у загальному обсязі експорту. Необхідна ефективна державна політика щодо стимулювання експорту, зокрема, продукції високотехнологічних галузей;
- диверсифікацію напрямів постачання товарів і послуг з/до країн ЄС, у тому числі нових членів;
- забезпечення розвитку ринку послуг, який може надати додатковий поштовх загальному розвитку української економіки. Однак це значною мірою залежатиме від державної політики, створення відповідної законодавчої бази, а також сприятливого інвестиційного режиму на ринку послуг.
Підвищення ефективності у секторах послуг може, у свою чергу, сприяти зростанню конкурентоспроможності експортних товарів, а також збільшити прямий експорт послуг вітчизняними постачальниками. Так, конкурентоспроможність товарів на експортних ринках залежить від розвитку таких послуг, як наприклад, транспортних, телекомунікаційних, фінансових, професійних.
Таким чином, у Україні склалася ситуація, коли на найвищому політичному рівні проголошені певні зовнішньоекономічні та політичні пріоритети, а на рівні суспільства відсутнє соціальне замовлення на них.
Очевидно, що у разі з Україною та іншими посткомуністичними країнами свідомий європейський вибір визначає не стільки, так би мовити, географічну спрямованість політики, скільки зобов'язання щодо запровадження відповідних правил та норм, вже реалізовані в регіоні, до якого ми хочемо увійти. Інакше кажучи, європейський вибір - це визнання бажання та готовності України будувати свою економічну систему за європейськими правилами.
Разом з тим, економічні та політичні реалії сьогодні поставили Україну перед цілком очевидним вибором - Європа чи СНД (Росія). Суть проблеми полягає у тому, що, за всієї привабливості Заходу, Україна за певних об'єктивних та суб'єктивних обставин не може грати за правилами, які вже засвоїли країни Центрально-Східної Європи та Балтії. Хоча нинішня ситуація в Росії та СНД у цілому є кризовою, але правила гри тут аналогічні українським, що сприяє наближенню України до СНД.
До того ж визнання вступу до ЄС як стратегічного пріоритету неминуче ставить перед Україною низку питань щодо подальшої стратегії реформування національної економіки. Причому відповідь на них - це не стільки перевірка механізму вироблення та реалізації економічної політики, скільки підтвердження наявності політичної волі для реального, а не декларативного проведення великомасштабних економічних перетворень.
З цієї метою Україна вже сьогодні має розвивати національне законодавство, максимально враховуючи відповідні норми європейського права.
Інтеграція в світову економіку є вельми складною справою для будь-якої держави, але за наявності політичної волі, суспільного консенсусу та чіткої стратегії Україна має всі шанси стати бажаним економічним партнером та рівноправним учасником великої європейської сім'ї.
Література
1. “Економічна безпека держави”. Підручник. (Під ред. професора Б. Кравченка). К., 1994, 140 стор.;
2. Бендерський Ю. “Реалії світогосподарських процесів і місце в них України”. Економіка України, №1. – 2000, стор. 70-75;
3. Кемпбелл Р. Макконел, Стэнли Л. Брю. Экономикс, т.1. М.: Республика, 1992. – 339 с.;
4. Левшин Ф.М. и др. “Мировые рынки: конъюнктура и цены”. – М.: Международные отношения, 1987. – стр. 12-27;
5. Мазаракі А.А. та ін. “Світовий ринок товарів та послуг: регіональна структура”: Навч. посібник. – К.: Видавн. центр КДТЕУ, 1998. – стор. 4-12, 132-136, 141-165;
6. Мазаракі А.А. та ін. “Світовий ринок товарів та послуг: Товарна структура”: Навч. посібник / КДТЕУ. – К., КДТЕУ, 1996. – стор. 4-12, 69-77;
7. Макогон Ю., Черниченко Г., Смірнов О. “Зовнішні економічні зв’язки України та Росії: інвестиційно-екологічний аспект”. Економіка України, №4. – 2001, стор. 78-83;
8. Недригайло В. “Дублери не потрібні”. Голос України від 24 лютого 1998 р., стор. 5;
9. Орищак Я. О., Стебло М. І. Основи економіки. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. – стор. 32-35, 93-108;
10. Пол Э. Самуэльсон, Вильям Д. Нордхаус. Экономика.: Пер. с англ : 16-ое изд.: Уч. Пос. - М.: Издательский дом “Вильямс”. - 2000, стор. 62-73, 255-263, 271, 483-493, 537-544, 596-602, 625;
11. Рубан А. “Про деякі питання і тенденції сучасної зовнішньої торгівлі України”. Економіка України, №7. – 2000, стор. 66-69;
12. Соколенко С. “Як організувати торгівлю з країнами СНД”. Економіка України, №7. – 1995, стор. 12-15;
13. Чиж І., Мочерний С. “Економічний суверенітет втрачається. Економічна безпека також”. Голос України від 14 серпня 1997 р., стор. 4-5;
14. Школа І.М., Козменко В.М. Міжнародні економічні відносини: середовище, форми, бізнес та інтеграція. Навчальний посібник. – Чернівці. – 1996. – стор. 13-17, 126-160;
15. Экономика: Учебник. (Под ред. Булатова А.С.). – М.: Издательство БЕК, 1995. – стр. 537-603.
[1] Джерело: Мазаракі А.А. та ін. “Світовий ринок товарів та послуг: регіональна структура”: Навч. посібник. – К.: Видавн. центр КДТЕУ, 1998.
[2] Див.: там же, стор. 6.
[3] Пол Э. Самуэльсон, Вильям Д. Нордхаус. Экономика.: пер.с англ.: 16-ое издание.: уч.пос. – М.:Издат. Дом «Вильямс», 2000, стор. 68.
[4] Тут і далі дані наведено в доларах США. Джерело даних – див. п.5 і 7 літератури.
[5] Інформаційне агенство «Інтерфакс-Україна». Випуск «Экономика» від 21 лютого 2001 р., стор.1.
[6] Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Донецк, 2000, стор. 16-21
[7] Див.: Інформаційне агенство «Інтерфакс-Україна». Випуск «Экономика» від 21 лютого 2001 р., стор.4
[8] Див.: там же, стор. 4
[9] Президентські таблиці, 2000 рік.