Ціни на непродовольчі товари загалом зросли на 6,1%. Найбільше подорожчав бензин (на 36,5%). На 12,2-24,7% зросли ціни на синтетичні миючі засоби, телерадіатори, автомо-білі та автотовари; на 5,9-9,0%--на електротовари, обчислювальну техніку, товари побутової хімії.
Темп приросту цін (тарифів) на платні послуги становив 1,9%. Найбільше (на 17%) зросла вартість послуг зв’язку, в тому числі міжміских телефонних переговорів (на 22,6%). На 6,8-10,4% зросла вартість туристсько-екскурсійних послуг, плата за навчання на курсах і в навчальних закладах та відвідування установ фізкультури і спорту. Серед по-бутових найбільше подорожчали послуги ремонту й будівництва житла (на 15,2%).
В 1999 році індекс інфляції склав 19,2%, тобто порівняно з попереднім роком дещо по-низився (в 1998р.—20%). Проте в 2000р. ситуація знову змінилася у гірший бік. У січні інфляція в Україні становила 4,6%, в лютому- 3,3%, березні- 2%, квітні- 1,7%, травні- 2,1%, червні- 3,7%, у липні- дефляція 0,1%, у серпні- 0,0%, у вересні- 2,6%. За перше пів-річчя інфляція становила 18,7%. Проте планувалося, що за поточний період вона не пере-більшить 15,9%. А прогноз інфляції на 2001 рік—19,5%.
Отже, ІСЦ за 9 місяців у 2000 році вже рівний 23,3% і реальний його прогноз до кінця року сягатиме близько 25-26%, що значно перевисить попередні показники.(див. Рис.№6). рис№6
Дана, далеко не радісна ситуація, що склалася в Україні, залежить від дії багатьох нега-тивних та нестабільних факторів. Один із них—це проблематичне застосування класично-го макроекономічного апарату для вирішення практичних задач в протидію наступних особливостей вітчизняної економіки. 1.В основу аналіза граничних витрат закладена імо-вірність можливості фірми гнучко та самостійно збільшувати об’єм випуску. В сучасних умовах така ситуація навряд чи мала б сенс. 2.Нестабільна ситуація на фінансовому ринку, дефіцит бюджету, безробіття, зниження платоспроможності населення, підлягання еконо-міки інфляційним процесам завдає деформуючий вплив на економіку. В результаті вини-кають ситуації, що заперечують нормальному типу взаємодії попиту та ціни. Типовим стає явище «парадокса Гіффена», низької еластичності попиту по доходу, високої неста-більності споживчого попиту. 3.Відсутність на більшості вітчизняних підприємств спе-ціалістів в області макроекономічного аналізу ускладнює його застосування.
Щодо індексу цін виробників (січень-жовтень 2000року), то в цій ситуації також спос-терігається значний його приріст у всіх видах промисловості. Дещо покращений вигляд мають показники металургійної промисловості, через значний експорт металу та метале-вих виробів за кордон (особливо кольорового металу), а також постійні закупівлі продук-ції різного призначення збоку самої держави та вітчизняних підприємств. (див.рис.№6).
Спостерігаючи приріст індексу цін таких видів промисловості як електроенергетика, па-ливна, хімічна та нафтохімічна, можна пояснити дану ситуацію наступним чином. По-пер-ше, значно зросло споживання газу, за 10 місяців 2000 року Україною використано 57,7 млрд. куб. м. Природного газу, що на 8 млрд. кубометрів більше, чим за відповідний пері-од попереднього року. При цьому безпосередньо споживачами використано 51,4 млрд. ку-бометрів природнього газу (за аналогічний період минулого року—49,9 млрд. куб. м.), в тому числі промисловими споживачами—33,5 млрд. кубометрів. Нажаль, з приходом зими об’єми споживання природного газу мають тенденцію до ще більшого росту, а також, че-рез значні пошкодження системи опалювання в деяких областях України з приводу вели-ких заметіль, населення використовує газ, як замінник для нагрівання.
Взагалі, якщо зачіпити такий стратегічний ресурс як нафта, то ситуація виглядатиме зовсім по-іншому. Після невеликої економічної кризи на поч.1998 році в Азії, а потім і в Росії (17 серпня 1998р.), на всіх нових ринках країн що розвиваються різко скоротилося споживання всіх енергоносіїв та зокрема нафти. Воно тривало майже до кін.1999року, і в результаті пропозиція енергоносіїв значно стала перевищувати попит, що спричинило па-діння їхніх цін до мінімуму. Проте в 1999 році прийшла холодна зима, яка і спричинила різке споживання енергоносіїв, а відповідно і ціни виросли майже в три рази (зокрема сві-това ціна на Брент(стандартизований тип нафти) встановилася на рівні 23$/бар. і в майбут-ньому передбачається її подальший ріст майже до 30$/бар. до кін.2000р. В кінці кінців на-віть виник дифіцит цього ресурсу, у відповідь на що ОПЕК було змушене збільшити ви-робництво нафти, що зробити відразу не дуже просто. З іншого боку, зараз триває напру-жена ситуація між країнами Ізраєлем і Палистиною, де проходить значний видуботок наф-ти. Отже, базуючись на припущення, що ОПЕК буде взмозі зрівняти прогнозуючий дефі-цит на попит в 1Q-2Q00 і продовжуватиме перевиробництво, яке спричинить ціни знизи-тися порівняно з сучасним станом, глобальна нафтова команда прогнозує на 2001 рік се-редню ціну на Брент 23,5$/бар.(див.мал.№3).
Зміну ціни на нафту в Україні за 2000 рік можна простежити за проведенням аукціонів з її продажу. З рисунка №7 видно, що ціна даної сировини поступово дедалі до кін.2000року зростає, і беручи до уваги світову базову ціну, є надто дорогою на сучасному етапі.
Отже, беручи до уваги вище сказане, можна зробити висновок, що саме ця ситуація і спричинила ріст цін на продукцію вище перерахованих промисловостей, оскільки їхня продукція є ніби взаємозаміняючою одна одну, в результаті чого, подорожання одного продукту спричиняє відповідне збільшення цін інших.
Висновок
Незважаючи на зростання ролі нецінових факторів у сучасному маркетинговому проце-сі, ціна залишається важливим компонентом маркетингового комплексу. Тому, зважаючи на її надто велике значення та беручи до уваги велику актуальність проблеми ціноутво-рення промислових товарів, я і вибрав для написання саме цю тему. Існує багато внутріш-ніх та зовнішніх факторів, що впливають на рішення ціноутворення. Їх я і намагався вик-ласти в основній частині курсової роботи.
Внутрішні фактори включають маркетингові цілі фірми, стратегію маркетингового комплексу, витрати і організацію процеса ціноутворення. Стратегія ціноутворення визна-чається головним чином цільовим ринком та задачами позиціювання. Цілі ціноутворення частіше всього включають у себе виживання в ринкових умовах, максимізацію поточного прибутку, дольові переваги на ринку, і якісні переваги на ринку. Ціна—це лише один із інструментів маркетингового комплексу, що використовується компанією для досягнення своїх цілей. Ціна впливає на характеристики товару, методи його просування і канали роз-поділу, так як і всі ці фактори впливають на ціну. В процесі розробки маркетингової прог-рами всі елементи маркетингового комплексу повинні бути доцільно зкоординованими.