7.Прилад має бути дуже маленьким та зручним, щоб його можна було розташувати в середині людського тіла без будь якого дискомфорту.
Більшість публікацій про імплантовані біосенсори пов´язується з електродними приладами. Оптоволоконні датчики вже завойували своє місце у медицині і широко використовуються для внутрішніх обстежень людського тіла. Вони ізольовані від будь якого електричного контакту з тілом.
Біосенсори були комерційно-доступними в клінічному аналізі з 1970 року, але вони рідко застосовуються. Сучасні технологічні розробки обіцяють використати їх потенційні можливості на повну силу та зробити революцію в клінічному аналізі. Біосенсори виходять за межі лабораторій, з їх професійним персоналом, до звичайних споживачів. Вже зараз біосенсор можна приєднати до ПК.
Висновки.
1.Біосенсори – це надзвичайно чутливі та специфічні прилади, що досягають такого рівня чутливості завдяки використанню біологічного матеріалу в поєднанні з надзвичайно тонкими за будовою перетворюючими компонентами.
2.В складі біосенсорів може бути використаний найрізноманітніший біологічний матеріал, від простої біомолекули до цілого організму.
3.У створенні біосенсорів використовуються різноманітні фізикохімічні методи, що включають у себе електрохімію, хімію полімерів, волоконну оптику, імунологію, біохімію та молекулярну біологію.
4.Біосенсори можуть бути використані в широкому спектрі наук.Вони можуть бути використані в медицині для самообстеження та самоконтролю пацієнтами, для моніторингу навколишнього середовища, для контролю за якістю харчових продуктів. Але особливу увагу привертає придатність деяких типів біосенсорів для використання in vivo.
5.Отже, біосенсори є надзвичайно вдалим досягненням сучасної науки і перед цією галуззю лежить необмежене поле діяльності.
Література.
1. Aston. W.J., Ashby R.E. Higgins I.J., Scott L.D. and Turner A.P.F. In” Charge and field Effects in Biosystems”pp.491-498 Abacus Press, Tunbridge Wells,1984
2. Byfield M.P. and Abusknesha R.A. Biochemical aspects of biosensors. Biosensors and Bioelectronics,.4,1996 pp.373-396
3. Caras C.D. and Janata J. Anal.Chem.,52 1935,1980.
4. Caras C.D. ,Petelenz D and Janata J.Anal.Chem.,57,1920,1985
5. Cardosi M.F. and Turner A.P.F.in (36) pp.257-275.
6. Cardosi M.F.,Stanley C.J.and Turner A.P.F. In”Chemical Sensors”pp.634,Imprimierie Biscaye, Bordeaux,1986
7. Cass A.E.G., Davis,G., Francis G.D., Hill H.A.O., Aston W.J. Higgins I.J., Plotkin E.V.,Scott L.D.L. and Turner A.P.F.,Anal.Chem.,56,667,1984.
8. Claremont D.J. and Pickup J.C. In (36).pp.356-376,
9. Clark L.C. and Lions C. Anns.N.Y.Acad.Sci.,102,29,1962
10. Clarc L.C. In (36),pp.3-12
11. Czaban,J.D. Anal. Chem,57,354A,1985
12. Danielson B.,Lundstrom I., Mosbash K. and Stilbert L. Anal. Lett.,12,1189,1979
13. Danielson B. and Mosbash K., In (36) pp. 575-596
14. Dicks J.M., Aston W.J., Davis G. and Turner A.P.F. Anal.Chim.Acta.,182,103,1986
15. Goldfinch M.J. and Lowe C.R. Anal.Biochem.,109,216,1980.
16. Guilbault G.G., Danielsson B., Mandenius CF. and Mosbach K. Ensime electrode and termistor probes for determination of alcohol with alcohol oxidase. Anal. Chem.1983:55:1582-5
17. Guilbault G. and Shu F.R. Anal. Chem.,44,2161,1972
18. Keating M.Y. and Rechnitz G.A Anal. Chem.,56,801,1984.
19. Leidberg B., Nylander C, Lundstrom I. Sensors and Activators. 4.299.1983
20. Mattiasson B., Borebaeek C., Sanfridson B., Mosbach K., TELISA. Biochim. Biophis. Acta.1977;483:221-7
21. Matthews J.A.,Kricka L.J.Anal. Biochem.1988.169.1
22. Mattews D.R. , Bown E., Beek T., Frank M., Gosden E., Lock L., Plotkin E., Wickham M. and Turner R.C. Diab. Med.(in press)
23. McKinley B.A., Houtchens B. A. and Janata J.,Ion Selective Electrode. Rev.6 ,173,1985
24. Mosbach K. Danielsson B. Thermal bioanalisis in flow streems.Anal. Chem. 1980:52:1935-7
25. Nilsson H., Ackerland A.C., and Mosbach K. Biochem.Biophis.Acta.320,529,1973
26. Oliveria R.J. and Silver S.F. United States Patent.4.242.096.1980.
27. Peterson J.I. and Vuree G.C. Science.22.123.1984
28. Roeder J.E. and Bastiaans G.J. Anal.Chem.55.2333.1983
29. Shultz J.C. , Mansouri S. and Goldstein I.J. Diabetic Care.5.245.1982
30. Shichiri M., Kawamori R. and Yamasaki Y. In(36)pp409-424
31. Shons A., Dorman F., Najarian J.J. Biomed. Mater.Res.6,565,1972
32. Siddiqui I.W. Clin.Chem.28.1962.1982
33. Sutherland R.M. ,Dahne C.,Place J.F., Ringrose A.S.Clin.Chem.,30,1533,1984
34. Taylor R. F. The World Biotechnology Repts.1986 v2. p.7 San-Francisco.
35. Turner A.P.F., Aston W.J., Bell W.J., Colby J., Davis G., Higgins I.J. and Hill H.A.O., Anal.Chim.Acta.,163,161.1984
36. Turner A.P.F.,Karube I. and Wilson G.S. (Eds.)(1986) Biosensors: Fundamentals and Applications, Oxford university Press, Oxford p.800
37. Turner A.P.F. and Pickup J.C. Biosensors ,1,85,1985
38. Updick S.J. and Hicks G.P. Nature, 214, 986, 1967.
39. Yasuda K., Miyagi H., Hamada Y. and Takata Y. Analist,109,61,1984.
40. Дзядевич С.В. Клітинні та ферментні Кондуктометричні біосенсори для визначення концентрацій деяких субстратів та інгібіторів ферментів. НАН України.Інститут біохімії ім О.В. Паладіна. Автореф.К.1995. с.1.
41. Салянов В.И., Прасолов В.С., Палумбо М., Евдокимов Ю.М. Биофизика, 1989, 34, р.1262.
 |
Завантажити реферат