Система S. W. I. F. T.

Формула розподілу часток визначається Загальним зібранням. Число часток, що розподіляються між членами, у відповідності з Статутом визначається Радою директорів не рідше ніж один раз на три роки, на підставі цієї формули, причому Члени повинні віддавати або приймати число часток, що визначене Радою директорів. Передача часток повинна виконуватися згідно вартості акцій, що визначається з фінансового звіту, що офіційно публікується компанією (розділ "вартість, що передається"). Податки, з розподілу часток, повинні вноситися зацікавленим Членом. Кожний Член повинен бути проінформований у письмовому вигляді про кількість розподілених йому часток за 30 днів до щорічного Загального зібрання. Член, що повідомив про рішення відмовитися від членства у компанії, не може брати участь в будь-якому наступному розподілі часток.

Будь-який розрахунок, пов'язаний з членством, повинен здійснюватися через компанію. Рада директорів має усі повноваження щодо виконання від імені Члена всіх формальностей, стосовних до реєстрації права власності у Реєстрі компанії.

Будь-яка інша предача часток, окрім передачі, пов'язаної зі злиттям або придбанням Члена іншою компанією, визнається недійсною.

Членство у компанії втрачається, якщо, на думку Ради директорів, Член припинив виконувати умови членства, викладені у Статуті товариства та при припиненні його діяльності, винесенні судового рішення про його банкрутство або при вступленні до ьовариства у період ліквідації, якщо тільки вона не пов'язана з реорганізацією.

Кожний член може вийти з компанії за умови подачі письмової заяви до Ради директорів у першій половині поточного фінансового року. При цьому вихід здійснюється по закінченню поточного року.

Член може бути виключений з компанії при невиконанні Статуту компанії або Основних Угод та Домовленостей або будь-яких інших зобов'язань перед Компанією, або при будь-якій іншій злочинно недбалій дії, якою можуть бути завдані збитки інтересам компанії, за умови надання Радою директорів цьому Члену обгрунтувань, що є основою її рішення у письмовому вигляді. Таке рішення повинно бути затверджене Загальним зібранням.

У випадку втрати членства вартість часток, власником яких є Член, йому повертається.

Окрім Членів, використовувати послуги S.W.I.F.T. можуть ще дві категорії користувачів: Субчлени та Учасники.

Субчлени - це самостійні юридичні особи, здійснюючі міжнародні фінансові операції, і котрі не менше, ніж на 90% що належать Членам, або котрі є їхніми відділеннями чи філіями.

Використання послуг компанії Субчленом розглядається як використання цих послуг Членом компанії. При цьому Член зобов'язаний по всім зобов'язанням Субчлена.

Не зважаючи на те, що S.W.I.F.T. довго дотримувалася "чистоти рядів", побоюючись, що прийняття небанківских фінансових організацій може заподіяти шкоду інтересам Членів компанії, у червні 1987 року вона допустила до використання своїх спеціальних послуг інші фінансові організації, до яких зараз належать дилерські та брокерські компанії, біржі ітп. Ці компанії належать до категорії - Учасники, котрі також, як і Субчлени, не володіють частками у капіталі компанії.

Для кожної категорії компаній, що претендують на вступ до S.W.I.F.T. у якості Учасника, Загальне зібрання встановлює спеціальні критерії, на відповідність яким розглядається кожна з компаній, що подала заяву на вступ. При цьому з кожною з компаній-учасників укладається окрема угода.

S.W.I.F.T. Як міжнародна система.

Діючі нині електронні системи обробки банківських операцій можна поділити на системи фінансових повідомлень та системи розрахунків. За допомогою перших здійснюється лише оперативне пересилання та зберігання міжбанківських документів. Функції других пов'язані безпосередньо з виконанням взаємних вимог та зобов'язань. До першої групи належать S.W.I.F.T., BankWire (приватна мережа банків США), до другій - CHIPS (США), СHAPS (Англія) та ін.

На схемі 1 показані шляхи руху повідомлень та платежів з використанням S.W.I.F.T.

Схема 1

Завдання створення системи обміну повідомленнями про комерційні та фінансові операції потребувало ретельного розроблення стандартів, і створений у 1972р. Міжнародний комітет по стандартам (ISO), вжедо 1980 г. розробив стандарти на типографію повідомлень в наступних галузях:

· Рух платежів клієнтів;

· Міжбанківський рух платежів;

· Дані про торгівлю грошами;

· Виписки з поточних рахунків банків за день, включаючи записи по кредитним і дебетовим рахункам;

· Продаж та оформлення цінних паперів;

· Операції інкасування та акредитування;

· Балансовий звіт для клієнта про управління готівковими коштами;