• види акредитивів;
• спосіб та порядок їх виконання і передачі;
• зобов'язання та відповідальність банків;
• умови, яким повинні відповідати надані за акредитивом документи.
Крім того, в цьому документі подаються тлумачення різних термінів, вирішуються інші питання, які виникають у практиці акредитивних розрахунків. "Уніфіковані правила" є складовою частиною кожного документарного акредитива, на що вказує примітка, яка обов'язково повинна міститися в акредитиві.
Визначення акредитива.
Акредитив, який використовується у розрахунках за зовнішньоторговельними угодами, незалежно від того, який він ("документарний акредитив", "акредитив", "акредитивний лист" тощо) – це одностороннє умовне грошове зобов'язання банкуемітента, видане ним за дорученням клієнтанаказодавця акредитива (імпортера) на користь його
Таблиця 1.1. Види акредитивів та їх класифікація.
| 1. |
За способом використання |
– документарні (товарні); – грошові (циркулярні) | |
| 2. |
За формою |
– документарні акредитиви; – акредитивні листи | |
| 3. |
За способом повідомлення бенефіціара (експортера) про відкриття акредитива на його користь |
а) прямо авізовані акредитиви; акредитиви, авізовані через авізуючий банк; б) попередньо авізовані акредитиви | |
| 4. |
За ступенем гарантованості оплати сум, які мають бути сплачені експортеру |
– відкличні; – безвідкличні | |
| 5. |
За наявністю або відсутністю підтвердження за акредитивом з боку авізуючого або іншого банку |
– підтверджений; – непідтверджений | |
| 6. |
За валютою платежу |
– у національній валюті бенефіціара (експортера); – у національній валюті імпортера; – у третій валюті | |
| 7. |
За характером платежу у зв'язку з можливістю/ неможливістю здійснювати часткові поставки продукції |
– подільні; – неподільні | |
| 8. |
За місцем та суб'єктом виконання |
– виконуються банкомемітентом у країні імпортера; – виконуються авізуючим або підтверджуючим банком, який знаходиться у країні бенефіціара (експортера); – виконуються за участю третього банку | |
| 9. |
Залежно від виду зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання (експорту чи імпорту товарів та послуг) |
– акредитиви на імпорт – акредитиви на експорт |
транзитні акредитиви |
| 10. |
За способом виконання |
– шляхом платежу за пред'явленням; – шляхом акцепту; – шляхом платежу з відстрочкою; – шляхом негоціації |
– обмежені; – необмежені |
| 11. |
Залежно від наявності депонованих грошових коштів у підтверджуючому банку |
– покриті; – непокриті | |
| 12. |
Залежно від наявності других бенефіціарів |
– переказні (трансферабельні); – непереказні | |
| 13. |
Спеціальні форми акредитивів |
– компенсаційні акредитиви; – зустрічні акредитиви; – резервні акредитиви ("стендбай"); – відновлювані акредитиви; – револьверні акредитиви; – акредитиви з червоною смугою |
– фінансова модель; – комерційна модель; – кумулятивні; – некумулятивні; – чисті;; – документарні |
контрагента за контрактом бенефіціара (експортера). За цим грошовим зобов'язанням банк, який відкрив акредитив (банкемітент), повинен здійснити
бенефіціару платіж (негайно або з відстрочкою) чи акцептувати тратти бенефіціара та сплатити їх в строк. Або він може уповноважити інший банк здійснити такі платежі, акцепт або негоціацію тратт бенефіціара за умови надання ним документів, передбачених в акредитиві, також якщо виконані інші умови акредитива.
1.3. Види акредитивів та їх класифікація.
1. За способом використання акредитиви поділяються на документарні (товарні) та грошові (циркулярні):
а) документарні (товарні) використовуються для розрахунків за товари та послуги при наданні обумовлених в акредитиві документів;
б) грошові (циркулярні) – це такі акредитиви, виплата за якими не обумовлена наданням документів.
2. За формою акредитиви поділяються на документарні акредитиви та акредитивні листи.
У більшості країн терміни "документарний акредитив " та "комерційний акредитивний лист "– синоніми. Але, наприклад, у Сполучених Штатах Америки, Великобританії та Китаї, а також у закордонних відділеннях найбільших банків Англії та США технологічні процеси та можливості акредитивних листів суттєво відрізняються від запропонованих документарними акредитивами. Розрахунки у формі акредитивних комерційних листів повинні бути погоджені сторонами у контракті купівліпродажу.
Особливість акредитивних комерційних листів у тому, що вони направляються не банку в країні продавця, а безпосередньо бенефіціару. При цьому банк у країні продавця може використовуватися лише як проміжна інстанція. Бенефіціар після відправлення товару та отримання усіх необхідних, передбачених у акредитивному листі, документів може або передати їх банку, вибраному на свій розсуд, або направити для сплати безпосередньо банку, який виписав акредитивний лист.
Суб'єктам господарської діяльності України можна порекомендувати погоджуватися на розрахунки за акредитивними листами лише за умови, якщо акредитивні листи виписуватимуться банкамикореспондентами Національного банку України та іншими першокласними іноземними банками, платоспроможність яких не викликає сумніву, а також з урахуванням того, що така форма розрахунків здійснюватиметься обома сторонами на принципах взаємності. В іншому акредитивні листи відповідають документарним акредитивам. Вони можуть бути, як і акредитиви, відкличними або безвідкличними, підтвердженими, трансферабельними, передбачати право часткової виплати вказаної в акредитивному листі суми. Підтвердження акредитивного листа" може бути здійснене тільки банком, який виписав цей лист, тобто підтвердження не має того змісту, який воно може мати при підтвердженні документарного акредитива банком країниекспортера або якимось іншим банком.
Завантажити реферат