Безготівкові розрахунки

Акредитиви, які виконуються шляхом негоціації.

За такої форми виконання акредити­ва (використовується у США, Китаї та англомовних країнах) банкемітент зо­бов'язується платити експортеру за пред'явленням або шляхом акцепту, але передбачається також можливість не­гоціації. Як правило, банкемітент відправляє листа безпосередньо на адре­су бенефіціара, де передбачається:

· термін дії для негоціації у країні бе­нефіціара;

· уточнення про добропорядність ("bona fide"), за яким банкемітент зо­бов'язується платити пред'явнику акре дитива з доданими до нього оформлени­ми належним чином документами.

На практиці банкемітент для пере­дачі акредитива бенефіціару досить ча­сто використовує послуги банкукорес­пондента, якому відводиться допоміжна роль при пересиланні акредитива та засвідченні підписів, зазначених в акре­дитиві, і який не отримує повноважен­ня на здійснення платежів. При вико­нанні акредитива бенефіціару не обов'яз­ково звертатися до банку, який передав цей акредитив, за винятком випадку, ко­ли банкемітент обмежив негоціацію визначеним банком (за акредитивом

"restricted").

11. Залежно від наявності депонованих грошових коштів у підтверджуючому бан­ку акредитиви поділяються на покриті та непокриті.

Покритими вважаються такі акреди­тиви, при відкритті яких банкемітент попередньо надає у розпорядження ви­конуючого банку валютні кошти (по­криття) у сумі акредитива на строк дії зо­бов'язань банкуемітента з умовою мож­ливості їх використання для виплат за акредитивом.

Валютне покриття може надаватися шляхом:

• кредитування на суму акредитива кореспондентського рахунка виконую­чого банку у банкуемітенті або іншому банку;

• надання виконуючому банку пра­ва на списання всієї суми акредитива з кореспондентського рахунка, відкрито­го у нього банкомемітентом у момент отримання акредитива до виконання;

• відкриття банкомемітентом у ви­конуючому банку депозитів покриття або страхових депозитів.

Непокритими вважаються такі акреди­тиви, при виставленні яких банк не де­понує кошти клієнта на окремому рахун­ку і відповідно не надає попередньо у розпорядження виконуючого банку ва­лютні кошти (покриття).

12. Залежно від наявності других бенефіціарів акредитиви поділяються на переказні (трансферабельні) та непереказні.

У статті 48 "Уніфікованих правил" дається таке тлумачення переказного акредитива:

"А. Переказним (трансферабельним) є акредитив, за яким бенефіціар (перший бенефіціар) має право уповноважити банк, що здійснює платіж, платіж з відстрочкою платежу, акцепт чи не­гоціацію, або будьякий банк, уповно­важений негоціювати переказуючий банк, нате, щоб акредитивом могли ко­ристуватися повністю або частково од­на чи декілька інших осіб (другі бенефіціари).

Таким чином, переказний (трансферабельний) акредитив надає бенефіціару право давати розпорядження банку, який здійснює оплату, акцепт або купівлю тратт (документів), передати акредитив повністю або частинами одному або кільком третім особам (другим бенефіціарам). Другі бенефіціари не мають права подальшого переказу трансферабельного акредитива. Права за акреди­тивом передаються для того, щоб поста­чальник міг профінансувати субпостачальника (субпостачальників) за рахунок коштів за акредитивом. Частини трансферабельного акредитива можуть бути переказані окремо, якщо часткові відван­таження не заборонені умовами акреди­тива. Трансферабельний акредитив частіше використовується у межах однієї країни. Право на переказ акредитива в іншу країну повинно вказуватися в йо­го умовах. Український імпортер може відмовитися від такої вказівки на тій підставі, що він не знає субпостачаль­ників і перед ним відповідає за умова­ми контракту тільки безпосередньо по­стачальник.

У свою чергу акредитив, який не мо­же бути використаний другим (и) бенефіціаром (бенефіціарами) є непереказним акредитивом.

13. Спеціальні форми акредитивів.

А. Компенсаційні акредитиви. Компенсаційний акредитив має бага­то схожого з трансферабельним, але існують також і суттєві відмінності. При трансферабельному акредитиві вистав­ляється лише один акредитив, який потім переказується першим бенефіціаром (посередником) другому бе­нефіціару. При компенсаційному акре­дитиві використовуються два акреди­тиви. Перший акредитив (основний ак редитив) за дорученням іноземного по­купця виставляється банком покупця, де посередник виступає у ролі бенефіціара. Другий акредитив за дорученням посе­редника виставляється банком посеред­ника, де справжній постачальник товарів виступає у ролі бенефіціара.

Компенсаційні акредитиви не відобра­жені в "Уніфікованих правилах". Слід зазначити, що посередник та його банк бу­дуть домагатися виконання постачаль­ником умов другого акредитива таким чи­ном, щоб посередник, у свою чергу, мав можливість виконати належним чином умови першого (основного) акредитива. При компенсаційному акредитиві посе­редник звертається з дорученням до сво­го банку про прийняття основного акре­дитива як "забезпечення" для другого акредитива. Тому банкемітент для вис­тавлення другого акредитива прагне впев­нитися, що платіж за основним акреди­тивом буде здійснено належним чином. Отже, найоптимальнішим є такий варіант, коли основний акредитив є підтвердже­ним безвідкдичним акредитивом.

Умови основного акредитива можуть бути схожими з умовами другого акре­дитива, за винятком того, що:

а) ціна за одиницю та за весь товар за основним акредитивом повинна бути нижчою, ніж за другим акредитивом;

б) дата відправки товарів за основним акредитивом повинна передувати даті відправки за другим акредитивом;

в) дата закінчення строку платежу за основним акредитивом повинна бути ранішою, ніж за другим акредитивом.

Якщо основний акредитив відкрито в одній валюті, а другий акредитив – в іншій, необхідно, щоб банкемітент дру­гого акредитива своєчасно сповістив ук­раїнського посередника про тенденцію зміни курсу валюти основного акреди­тива відносно валюти другого акредити­ва. Це потрібно для того, аби українсь­кий посередник мав можливість вжити заходів в умовах несприятливої зміни біржового курсу.

Б. Зустрічні акредитиви.

Зустрічні акредитиви схожі з ком­пенсаційними (back to back) за винятком того, що при зустрічному акредитиві банкемітент для другого акредитива не приймає перший (основний) акредитив як "забезпечення". Замість цього банк отримує інструкції дебетувати рахунок експортера (посередника) за всіма пла­тежами, які здійснюються за другим ак­редитивом. Перший (основний) акреди­тив використовується як потенційне джерело надходження грошових коштів на рахунок експортера (посередника).

В. Резервні акредитиви ("стендбай ").

Резервні акредитиви, або акредитиви "стендбай" (stand by letter of credit), які інколи ще називають чистими, є спеціальними видами акредитивів і за своєю суттю більше тяжіють до банків­ської гарантії. Практика використання таких акредитивів зародилася у США, оскільки банки цієї країни відповідно до діючого законодавства не можуть нада­вати гарантії у чистому вигляді. На від­міну від документарних акредитивів, які забезпечують перш за все інтереси екс­портера, резервний акредитив як інстру­мент забезпечення платежів є значно гнучкішим та універсальнішим.