Магнолія

Класифікація

Родина Magnoliaceae поділяється на дві підродини: Magnolioideae i Liriodendroidae. До підродини Liriodendroiedae належить один рід Liriodendron. Підродина Magnolioideae в свою чергу підрозділяється на дві триби: Magnolieae i Michelieae. До Magnolieae належать такі роди: Manglietia, Manglietiastrum, Pachylarnax, Magnolia, Talauma, Aromadendron, Parakmeria, Kmeria, Alchimandra.До триби Michelieae належать такі роди: Elmerillia, Michelia, Paramichelia, Tsoongiodendron. Таким чином родина Магнолієві містить 14 родів, які нараховують близько 240 видів.Старіші класифікації відносять до 9-12 родів, іноді включаючи до родини такі роди, як Shisandra, Drimys, Kadsura, Illicium і т. ін., які пізніше були перенесені в інші родини – Winteraceae, Shisandraceae і т. ін.

Більшість інтродукованих рослин родини належать до роду Magnolia. У 1940 р. німецьким ботаніком Редером рід Magnolia був поділений на два підроди: Magnoliastrum i Gwillimia. Відмінностями цих підродів є те, що рослини підроду Magnoliastrum цвітуть після появи листків, бруньки вкриті однією шоломоподібною лускою, плоди – циліндричної форми, видовжені. Рослини підроду Gwillimia цвітуть до появи листків, бруньки – дволускові, плоди – зігнуті, зкручені. У 1950 р. англійський ботанік Денді запропонував нову класифікацію роду. Одним з основних принципів нової класифікації є характер розкривання пильника. За цією ознакою він виділив два підроди: Eumagnolia – пильники розкриваються всередину і Pleurochasma – пильники розкриваються латерально або сублатерально.Підрід Eumagnolia включає підрід Magnoliastrum в розумінні Редера за винятком Magnolia acuminata i Magnolia cordata, які віднесені Денді до підроду Pleurochasma.

З видів, що культивуються в ботанічних садах Києва, до підроду Eumagnolia належать такі види: Magnolia tripetala, Magnolia obovata, Magnolia Watsonii, Magnolia grandiflora, Magnolia officinalis, Magnolia Sieboldi, а до підроду Pleurochasma – Magnolia acuminata, Magnolia kobus, Magnolia denudata, Magnolia stellata, Magnolia liliflora, Magnolia Soulangeana, Magnolia loebneri, Magnolia Wilsonii.

В колекціях ботанічних садів м. Києва рослини родини Магнолієві представлені усього двома родами: Liriodendron i Magnolia, оскільки вони стійкіші до умов, швидше ростуть, не потребують особливого догляду.В Центральному ботанічному саду ім. Гришка ці роди представлені такими видами: Magnolia acuminata (Магнолія загострена), M. denudata ( М. Оголена), M. grandiflora ( М. Крупноквіткова), M. kobus (М. кобус), та її різновид M. kobus var. borealis (М. кобус північна), M. liliflora (М. лілієквіткова), M. obovata (М. оберненояйцевидна), M. officinalis (М. лікарська), M. salicifola (М. верболиста), M. Sieboldi ( М. Зібольда), M. Soulangeana (М. Суланжа), M. stellata (М. зірчаста) та її різновид M. stellata var. rosea (М. зірчаста рожева), M. tripetala (М. трипелюсткова), M. sinensis (М. китайська), M. Loebneri (М. Лоебнера), Liriodendron tulipifera (Тюльпанове дерево). В ботанічному саду ім. Фоміна ростуть усі вищезгадані види, а також М Watsonii (М. Уотсона), M. Wilsonii (М. Вільсона), Liriodendron sinensis (Ліріодендрон китайський). Далі наводиться характеристика ціх видів.

M. acuminata – листопадне дерево заввишки до 20 м і діаметром стовбура до 120 см, з пірамідальною кроною. Кора стовбура – сіро-коричнева, з глибокими повздовжніми бороздами; молоді пагони спочатку опушені, потім голі, оливково-зеленого кольору. Бруньки – 2-3 см завдовжки, опушені. Листки – видовженооберненояйцевидні або еліптичні, 10-25 см завдовжки і 8-15 см завширшки, при основі закруглені, на кінці поступово загострюються; черешки – тоненькі, 2-3 см завдовжки.Квітки – невеликі, біло-жовті або жовто-зелені, неароматні, дзвоноподібної форми, розпускаються після розкривання листків. Плід – збірна листянка, в недозрілому стані схожа на огірочок червоного кольору 5-7 см завдовжки, звідки ще одна назва – огіркове дерево.Цвіте M. acuminata в другій половині травня, плодоносить в вересні – жовтні. Інтродукована в 1736 р. , в Україні в культуру введена Нікітським ботанічним садом (НБС) в 1814 р. M. acuminata перспективна для зхрещування з іншими видами магнолій, оскільки досить морозостійка, хоча в молодому віці іноді підмерзає. Ареал - східна частина Південної Америки.

M. denudata – листопадне дерево, в культурі до 7 м заввишки, з шатроподібною кроною. Кора стовбура – світло-сіра, гладенька; пагони спочатку опушені, потім голі, темно-каштанового кольору, з добре помітними світлими чечевичками. Листки – 13-15 см завдовжки і 10-12 завширшки, оберненояйцевидні, на кінцях короткозагострені. Черешки – до 2,5 см, опушені. Квіткові бруньки великі, вкриті довгими шовковистими притисненими волосками. Квітки – великі, чашеподібні, до 15 см діаметром, молочно-білого кольору, ароматні. Плід – збірна листянка, до 10 см завдовжки, яскраво-червоного кольору. M.denudata цвіте до розпускання листків у березні - травні, плодоносить у вересні-жовтні. В Україні в культуру введена НБС у 1833 р. Вид відносно морозостійкий. Ареал - Центральний Китай.

M. grandiflora – велике зимовозелене дерево до 30 м заввишки. Кора стовбура світло-сіра або світло-бура. Молоді пагони густоопушені рудими довгими волосками. Листки – оберненояйцевидні або широколанцетні, 12-25 см завдовжки і 4-12см завширшки, шкірясті. Черешки 2.5-5 см, густоопушені. Квітки – великі, 15-22 см в діаметрі, білого кольору, з приємним ароматом. Плід – збірна листянка, прямостояча, за формою нагадує шишку. Цвіте з травня по вересень, плодоносить у жовтні – листопаді. Інтродукована в 1734 р. В Україні введена в культуру НБС у 1817 р. Ареал - Північна Америка.

M. kobus – дерево до 25 м заввишки (в культурі 10–12 м), крона широкопірамідальна або шатровидна, стовбур з світло-сірою корою, гілки – сіро-коричневі, пагони – зелено-оливкові. Листки – широкооберненояйцевидні, зверху загострені, 5–6 см завширшки, 10–12 см завдовжки. Черешки – тонкі, до 2,5 см завдовжки. Квітки – молочно-білі, до 10 см в діаметрі, з приємним ароматом. Плід – збірна листянка, 4-9 см завдовжки, зкручена, малиново-червоного кольору. Цвіте M. kobus в квітні, до появи листків, плодоносить в жовтні. Інтродукована в 1865 р. В Україні культивується з 1892 р. (НБС). Вид стійкий до холоду, забрудненого грунту і повітря. Різновид M. kobus var. Borealis має більші квітки і листки, цвіте у квітні, плодоносить у вересні. Ареал - Китай.

M. liliflora – листопадний густий кущ або дерево 2-4 м заввишки з густою гіллястою кроною. Кора світло-сіра, пагоні на кінцях опушені. Листки широкоеліптичні або оберненояйцевидні, 10-15 см завдовжки і 8-10 см завширшки, загострені на кінцях. Квіткові бруньки вкриті довгими, шовковистими волосками. Квіткі – вузькобокаловидні, 3-4 см в діаметрі, зсередини – білого, а зовні – малиново-пурпурного кольору. Плід – збірна листянка завдовжки до 9 см, червоного кольору. Цвіте одночасно з розпусканням листків у травні, але поодинокі квітки можуть з`являтись навіть восени; плоди з`являються у листопаді.Оскільки рослина досить морозостійка і має красиві квітки, від неї в культурі отримано багато гібридів. Вид інтродукований у 1736 р. В Україні введена в культуру НБС у 1818 р. Ареал - Центральний і Західний Китай.