Українські реферати, курсові, дипломні роботи
UkraineReferat.org
українські реферати
курсові і дипломні роботи

Соціал-демократична концепція держави та демократії

Реферати / Політологія / Соціал-демократична концепція держави та демократії

Орієнтири соціал-демократії з плином часу доповнювали­ся новими концепціями, уточнювалися новими реаліями жит­тя. Серед них — концепції якості життя, самоврядного соціа­лізму, економічної демократії. Концепція якості життя е скла­довою, знову ж таки, не лише демократичного соціалізму, а й лібералізму. Суть її полягає у спробі встановити тісний зв'язок між традиційними матеріальними інтересами і новими потре­бами трудящих (економічний захист, поліпшення умов праці, розвиток системи соціального забезпечення і громадського тран­спорту, охорона здоров'я, професійна підготовка, комунальна служба). Якість життя трудящих, на думку соціал-демократів, найвища в соціальній державі, діяльність якої передусім тор­кається соціальної контролем громадськості. Держава, за концепцією соціал-демократів, як така не ліквідується, але практично всі її внутрішні функції передаються органам са­моврядування.

Концепція самоврядного соціалізму передбачає підпоряд­кування органів місцевого самоврядування органам представ­ницької демократії (парламенту). Самоврядний соціалізм пе­редбачає політичну демократію: багатопартійність, свободу ді­яльності опозиції, можливість перебування при владі кількох партій і под. Соціал-демократи не визнають ніяких форм дик­татури. Диктатура несумісна з політичною демократією. Скла­довими останньої є права людини, свобода друку, свобода й са­мостійність профспілкового руху, існування правової держави.

Прагматична частина соціал-демократії вважає дієвим спо­собом лікування хвороб «держави благоденства» значні ін'єкції в економіку з боку приватного сектора. Водночас необхідно посилити механізми ринкової економіки, знизивши для цього надміру високі прямі податки, причому не тільки на підприєм­ців, а й на значну частину населення, аби дати людям можли­вість витрачати свої кошти на власний розсуд. Передбачені заходи здатні уповільнити зростання інфляції, яку за дефіци­ту робочої сили ніяк не можна стримати традиційним методом національних тарифних угод. Отже, життя, мінлива соціаль­но-економічна ситуація спонукає соціал-демократію до кон­структивної, творчої діяльності.

Світова соціал-демократія — організована політична сила. Координатором діяльності соціал-демократів виступає Соціа­лістичний Інтернаціонал. За статутом Соцінтерну, прийнятим 1986 р ця міжнародна організація є об'єднанням політичних організацій і партій, мета діяльності яких — демократичний соціалізм. Серед цілей Соцінтерну: 1) зміцнення зв'язків між партіями, що об'єдналися; 2) координація їх політичної лінії методом згоди; 3) розширення зв'язків з іншими партіями со­ціалістичної орієнтації, які не є членами Соцінтерну, але ба­жають співробітничати з ним.

У програмних документах Соцінтерну підкреслюється, що цілей демократичного соціалізму можна досягти лише в окре­мих країнах. У Декларації принципів (один із головних доку­ментів) висловлюється сподівання, що «сила принципів соціал-демократів, переконливість Їхніх аргументів та ідеалізм їхніх прихильників сприятимуть формуванню в XXI ст майбутнього відповідного демократичного соціалізму». Наприкінці нашого століття, як зазначено там же, демократія стає найважливі­шим засобом народного контролю тих безконтрольних сил, які змінюють нашу планету, не турбуючись про її збереження. Демократія повинна охопити всі сфери життя суспільства: полі­тику, економіку, соціальні відносини, культуру.

Соцінтерн не обминає увагою і нинішній етап існуючих між­народних економічних відносин. У доповіді «Глобальний ви­клик», яку підготував комітет Соцінтерну, висловлено критичні зауваження правлячим колам, адміністрації Сполучених Шта­тів Америки, які не бажають формування справді рівноправ­них економічних відносин. У деяких документах Соцінтерну негативно оцінюється діяльність Міжнародного валютного фон­ду, кредити якого країнам, що розвиваються, підштовхують їх до прірви. Засуджується діяльність транснаціональних корпо­рацій, які порушують правила міжнародної торгівлі, експлуа­тують трудящих країн, що розвиваються. У різноманітних до­кументах Соцінтерну пропонуються заходи нового світового економічного порядку на основі рівноправності й партнерства між усіма країнами. Соціал-демократія наголошує, що тран­снаціональні корпорації необхідно взяти під міжнародний кон­троль, аби вони працювали «в межах затвердженого 00Н ко­дексу поведінки».

Від кінця 80-х рр. Соцінтерн приділяє серйозну увагу охо­роні навколишнього середовища. Соціал-демократія ставить завдання всіляко сприяти об'єднанню прогресивних сил люд­ства проти загрози ядерної війни, яка може викликати такі наслідки, що життя на нашій планеті стане неможливим. Соці­ал-демократи звертають увагу на те, яку небезпеку несе люд­ству хімічна та біологічна зброя. Соцінтерн різко виступає проти «економічного колоніалізму» — використання територій країн, що розвиваються, для скидання небезпечних відходів хімічно­го та ядерного палива. Соціалістичний Інтернаціонал як між­народна політична організація пропонує інші конкретні захо­ди, реалізація яких може зменшити гостроту екологічних про­блем.

Соціал-демократи виступають як організована політична сила в Європарламенті, утворюючи соціалістичну групу (СГЄП). Від кінця 70-х рр. за результатами виборів до Європарламенту в країнах Європейського співтовариства (нині — Європейський Союз) ця група є найчисленнішою. Вона виробила спільну по­зицію з багатьох політичних і економічних проблем, а тому може реально впливати на розвиток Європи і світу.

Якщо до 60-х років соціал-демократія надавала пере­вагу державному регулюванню економіки, державній формі власності, як найбільш ефективних засобів соціального за­хисту найбідніших верств населення, то на сучасному етапі вона визнає економічну ефективність приватної власності, однак намагається підтримувати соціальну рівновагу за ра­хунок збільшення бюджетних видатків на соціальну ескеру. Сучасна соціал-демократія не є орієнтована тільки на робіт­ничий клас, а на широкі категорії представників найманої праці.

Крім типів держави, уже відомих істо­рії людства, є підстави для прогнозування виникнення в майбутньому держави соціально-демократичного типу —держави трудящих-власників. Така держава буде організацією політичної влади трудящих-власників, що становлять більшість суспільства, яка забезпечить реальне здійснення і захист основних прав люди­ни, прав нації і народу на засадах свободи, справедливості і солідарності.

Якісно новому етапу всесвітньо-історичного розвит­ку людства, його переходу до громадянського право­вого суспільства соціальної демократії відповідає перехідний тип держави, орієнтованої на соціальну демократію.

У першій половині XX ст. у багатьох країнах роз­почався поступовий перехід від традиційно буржуазного суспільства (суспільства «вільного», монополі­стичного капіталізму) до громпдянського правового суспільства соціальної демократії. Такому суспільству і має відповідати правова держава, яка не може бути державою соціальної демократії.

Соціальна демократія може існувати тільки у такому суспільстві, де ліквідоване відчуження працівників від засобів та результатів їхньої виробничої діяльності. Це таке суспільство, в якому всі трудящі є (тією чи іншою мірою) власниками або співвласниками засобів та результатів праці. Отже, суспільство соціальної демократії — це ніслябуржуазне (постбуржуазне) сус­пільство, а держава в такому суспільстві має бути державою трудящих-власників.

Завантажити реферат Завантажити реферат
Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4 

Подібні реферати:


Останні надходження


© 2008-2024 україномовні реферати та навчальні матеріали