Жінка - політик, голова найбільшої партії, прем’єр-міністр, відомий міжнародний діяч. Її часто називають найбільш яскравим політичним діячем сучасної Норвегії. І не дивно, адже їй вдалося переконати суворих та стриманих норвежців у своїх здібностях і талантах державного керівника.
Звісно, останнім часом принципово змінилося положення жінки. Проте норвезькі жінки не зуміли зайняти рівного з чоловіками положення на посадах директорів банків, страхових компаній і фірм; їх прибутки як правило нижчі, але їх положення в суспільстві характеризується не тільки цим. Жінки прийшли на виробництво, відіграють активну роль в політичному і суспільному житті. В норвезькому суспільстві прийнято підкреслювати ступінь жіночого представництва на різноманітних суспільних і державних посадах, оскільки це розглядається як ознака високого рівня розвитку демократії в країні.
Але не варто стверджувати, що стрімкий зліт Гру Харлем Брундтланд - лікаря за освітою, соціал-демократа за політичними переконаннями, організатора боротьби за охорону навколишнього середовища - був закономірний. Проте і не був випадковим: їй вдалося відокремити саме ті проблеми, які турбували в той час Норвегію, а її особистість яскраво проявила риси національного характеру.
Власне, що ж саме хвилювало норвежців?
Ще на початку цього століття країна не могла прогодувати себе, в результаті чого розпочалася сильна еміграція. Сьогодні в США мешкає майже стільки нащадків вихідців з Норвегії, скільки норвежців у себе на батьківщині. В 60-ті роки ситуація змінилася: коло берегів Норвегії були знайдені промислові запаси нафти і газу. В країну починають надходити гроші, спочатку у вигляді кредитів, а потім - прибутків від продажу нафти.
Норвежці зуміли відповідно розпорядитися своїм багатством. Побудувавши унікальні платформи, застосувавши принципово нові технології та електроніку, вони розвинули такі галузі, з якими вони зараз пов’язують свій добробут на довгострокову перспективу.
Нові економічні можливості відбилися і на суспільному житті країни. Його демократичні традиції отримали значну матеріальну підтримку : перерозподіл ресурсів за допомогою ефективної і розвиненої системи налогообкладання дозволив зменшити гостроту соціальних конфліктів, а пізніше - зосередити увагу на проблемах екології, дозвілля, родини. Сучасне норвезьке суспільство відрізняє високий ступінь внутрішньої стабільності, переважну більшість в ньому складає середній клас, який в значній мірі визначає розстановку політичних сил. Таким чином, орієнтація на середній клас, відстоювання його інтересів і цінностей дозволили Гру Харлем Брундтленд та її партії зайняти провідні позиції в країні.
Гру Харлем Брундтленд народилася в 1939 р. Вже у віці 7 років вона стала членом неформальної дитячої групи, очолюваної дружиною відомого діяча норвезької соціал-демократії, а пізніше голови уряду, Верной Герхардсен. Батько Гру, Гудмунд Харлем, лікар за освітою, належав до числа керівників Норвезької робітничої партії ( НРП ) і двічі входив у склад урядовців, займаючи посади міністра соціальних справ і міністра оборони. В своїй професійній і політичній кар’єрі Гру пішла за батьком. Така Іестафета поколіньІ - явище доволі розповсюджене в норвезькому політичному житті.
Отже, Гру Харлем обрала кар’єру лікаря. Будучи студенткою університету Осло, вона в 1959 р. зробила перший серйозний політичний крок - стала єдиною дівчиною в складі групи ІдисидентівІ, що покинули Соціалістичний союз студентів для того, щоб створити студентську організацію Норвезької робітничої партії.
В 1960 р. Гру одружилася. Її чоловіком став Арне Улав Брундтланд. Але він відомий в Норвегії не тільки як Ічоловік своєї дружиниІ. Він - відомий вчений, ведучий спеціаліст Норвезького зовнішньополітичного інституту, автор багатьох досліджень з питань роззброєння, військово-політичного положення на Півночі Європи. Особливо цікаво те, що чоловік соціал-демократичного лідера - консерватор.
Завершення навчання в університеті співпадало з народженням першої дитини, але це не завадило Гру продовжити освіту в Гарварді. Там вона отримала ступінь магістра охорони здоров’я, після чого стала працювати в міністерстві охорони здоров’я Норвегії. Як автор ряду досліджень статистики вродженних пороків і методів покращення їх реєстрації, Гру була оцінена і в 1969 р. Її призначають директором Ради охорони здоров’я Осло.
Поряд з професійною кар’єрою, Брундтланд укріпила своє положення в партії. Завдяки доброму знанню конкретних проблем, явним якостям політичного діяча вона стає основним експертом НРП з питань соціальної і медичної політики.
Поворотним моментом в її кар’єрі можна вважати 1974 р. Прем’єр-міністр Трюгве Браттелі запропонував Гру посаду міністра з питань охорони навколишнього середовища. Брундтланд погодилась на цю пропозицію і в 35 років стала членом уряду.
Екологія в Скандинавії - це предмет особливих турбот і уряду, і суспільства. В 70-ті роки лише розроблялися підходи, технології і засоби боротьби з забрудненням. Тож Брундтланд на новій посаді довелося проявити себе у прийнятті важливих політичних рішень. Особливо складна ситуація склалася навесні 1977р. після аварії на одній з нафтових платформ в Північному морі. Близько 20 тисяч тонн нафти вилилося протягом тижня на поверхню моря, і тільки 800 тонн вдалося зібрати.
Брундтланд та міністру економіки довелося двічі давати звіт парламенту, в якому доволі голосно було чути критичні висловлювання на адресу уряду. Депутати ставили під сумнів ефективність засобів забеспечення безпеки на платформах. Брундтланд, як багато хто вважає, продемонструвала в цій ситуації ділову хватку і холоднокровність.
Власне в 70-ті рр. вона практично повністю зосереджується на політичній діяльності. Посади змінюються доволі швидко. 1975-1981 рр. - заступник голови НРП, 1977 р. - депутат парламенту, 1980-1981рр. (в 1979 р. Брундтланд залишила посаду міністра ) - голова зовнішньополітичного комітету парламенту, 1981 р.- голова НРП. В тому ж році вона стає першою в Скандинавії жінкою - прем‘єр-міністром, до того ж самим молодим в історії Норвегії. Зайняла вона цю посаду, щоправда, лише на 8 місяців.
Цей зліт в політичній кар’єрі не був випадковим. Протягом численних подорожей по країні, зустрічей та виступів і у широкого кола виборців, і у колег з партії, Брундтланд здобула репутацію енергійного, наполегливого і рішучого політика, а також приємної і контактної людини.
Кабинет прем’єра Брундтланд залишила не за своїм бажанням. Очолювана нею партія потерпіла поразку на виборах і була змушена передати владу своїм політичним опонентам - консервативній партії Хейре. Соціал-демократи програли, бо їх програма вимагала зміни орієнтації з урахуванням соціально-політичних реалій.
Нафтовий бум 70-х рр., різке зростання рівня і якості життя в Норвегії, природні структурні зміни в економіці, а відповідно і на ринку праці - всі ці процеси звужували виборчу базу НРП, яка традиційно орієнтувалася на робочий клас, вимагали розробки нових програм і визначення нових пріоритетів. До 1986 р., доки при владі знаходилась Хейре, а потім коаліція трьох буржуазних партій, Брундтланд керувала діяльністю НРП, очолювала опозицію в парламенті. Саме на цей період приходиться початок її роботи в Міжнародній комісії ООН з навколишнього середовища і розвитку.
Завантажити реферат