Всі ці версії ледве не привели на багаття інвізиції Вікентія Ферерія, друга та капелана Авіньонського папи Бенедікта ХІІІ (1394-1423). Як свідчать документи, що зберігаються в Ватікані, Федерій прочитав проповідь про Іуду. Згідно його версії, Іуда хотів молити Ісуса щоб той простив його, але не зміг пробитися через юрбу, яка оточувала Христа на шляху до Голгофи і добитися вибачення за свій вчинок. Тоді він вирішив покінчити самогубством - повіситись, щоб душа змогла злетіти на Голгофу і добитися вибачення за свій вчинок. Так воно і трапилось. Тому коли Ісус потрапив на небо, душа Іуди опинилася праворуч від нього серед інших душ блажених. Саме так описують цей факт М.Амврозіні та М.Уілліс, автори книги “Секретні архіви Втікану”[10].
Іуда опинився серед блажених! Це неймовірно. Щоб Іуда після цього що він наробив став поряд с Богом!
Після цього на Вікентія Ферерія звалилося грізне слідство інквизиціі. Його врятував папа Бенедикт ХІІІ який наказав спалити матеріали слідства, в саме слідство припинити[11].
Та ось, нарешті, одна з найцікавіших версій: всі сказання про Іуду, це видумка. І самого Іуди Іскаріота взагалі не існувало і ні якої зради Христа не було. В підкріплення цієї версіі можна послатися на свідоцтва апостола Павла. У своєму посланні до коріфян, він говорить про те, як проходила остання вечеря, і як Ісус воскречнув, одразуж явився дванадцяти апостолам.
В описанні апостолом Павлом Останньої вечері взагалі нема мови про Іуду та його зраду, що дуже дивно, якщо врахувати, як яскраво відібражають цей інцидент євангелісти[12].
Другий факт - появлення Ісуса апостолам без наймалішого нагадування про відсутність Іуди[13].
І вирішальний факт - пслання до карифян - джерело більш раннього періоду, ніж Євангелія та “Діяння апостолів”. Напрошується один висновок: при Павлі сказання про Іуду взагалі не існувало. Ця легенда виникла десятиріччами пізніше. Після руйнування Ієрусалиму до еллінських міст хлинув потік єврейських біжінців. Почали спалахувати конфлікти між ними та приверженцями Ісуса Христа. З Нового завіту ми знаємо, що ці конфлікти набували жорстокого характеру і саме в цій атмосфері народився легендарний образ Іуди, який віддзеркалював у своєму обличчі євреїв та їх відповідальність за загибель спасителя[14].
Висновки
Таким чином, розглянувши деякі версії зради зради Іуди, треба казати, що не можна вважати хоч би одну з них найбільш затверджувальною та близької до реальності. Але на відміну від інших, відкидаючи сріблолюбство, любов до грошей, матервальні корисності, як мотиви вчинка Іуди, багато дослідників дослідників всеж таки зупинняються на питанні про етнічну належність Іуди, і можливо, враховуючи відносини між населенням єврейських областей, і його зрадництво вважають як неординарну спробу прискорити прихід Божьєго царства.
Хто ж Іуда? Зрадник - хапуга, патріот, чи просто слабовільна людина? Це вже загадка історіі. Можливо нові дослідження Бібліі та Євангелія, тулмачення їх текстів призведуть до нових версій. Може і дійсно небуло ніякого Іуди і не було зради. А покі що і по сьогодні ім`я Іуди Іскаріота асоціюється з багатьма негативними рисами людського суспільства.
Використана література
1. Косидовський З. Сказание евангелистов. М.1981
2. Костів К. Словник - довідник біблейських осіб, племен і народів. К.1995
3. Моріак Франсуа. Жизнь Иисуса. М.1991
4. Ренар Э. Жизнь Иисуса Христа. М.1991
[1] Костів К. Словник - довідник біблейських осіб, племен і народів. К. 1995., с. 399
[2] Косидовський З. Сказання евангелистов М.1981 с.191
[3] Косидовських З. Сказання євангелістов. М. 1981., с,192
[4] Костів К. Словник-довідник біблейських осіб, племен і народів. К. 1995. с 399.
[5] Феррар Ф. Жизнь Иисуса.М.1991.,с.319
[6] Мориак Ф.Жизнь Иисуса.М.1991.,с.212
[7] Косидовський З. Сказания евангелистов.М.,1981.с.193
[8] Ренан Э. Жизнь Иисуса.М.1991.,с.251
[9] Там же: с.251
[10] Косидовський З. Сказания евангилистов.М.1981
[11] Там же: с.194
[12] Косидовський З. Указ. соч. с.194
[13] Там же с.155
[14] Косидовський З. Указ. соч. с.195
Завантажити реферат