- дитина залишається сухою протягом не менше двох годин або просинається сухою після денного сну;
- дитина має регулярний «графік» відправлення фізіологічних функцій (випорожнення);
- дитина словами, мімікою, жестами дає зрозуміти, що наступив час сечовипускання або дефекації;
- дитина вміє виконувати прості словесні вказівки;
- дитина зазнає дискомфорту від забруднення підгузників і виявляє бажання їх замінити.
Не треба давати дитині під час висаджування на горщик книжки з картинками тощо, бо це відвертає увагу від основного «завдання», подовжує час перебування на горщику і не сприяє розвитку навичок охайності. Підгузник, що відповідає морфофункціональним особливостям статі (для хлопчиків, для дівчаток), вазі тіла, - зручний для малюка, не обмежує рухів, сприяє гармонійному розвитку дитини.
Окрема думка: західні психіатри, фізіологи та вчені компанії “Procter & Gemble” вважають, що оптимальним віком для навчання “туалетним” звичкам є 12-18 місяців.
1983 року незалежний японський психолог Т.Mochizuki провів дослідження, щоб визначити тривалість періоду, коли дитина потребує одноразові підгузники. Одна група дітей користувалась звичайними бавовняними підгузниками, а інша – одноразовими. Крім того, подібне порівняння проводилось за участю близнюків. Період користування підгузниками виявився однаковим для обох груп і складав у середньому 27 місяців (на 6 місяців більше, ніж 20 років тому). Не було різниці і у близнюків. Тому не можна вважати, що відчуття сухості в одноразових підгузниках може подовжити період використання підгузників.
Як показав інший японський психолог Е.Takahashi, єдиний фактор, що має відношення до тривалого використання підгузників – це вік, коли починається цілеспрямоване привчання до горщика. Значний відсоток дітей, яких привчили до горщика в 12-17 місяців, більше не потребував підгузників на 30 місяців. Серед дітей, яких почали привчати проситись на горщик у віці 24 місяців, кількість тих, що не потребували підгузники до 30 місяця, була незначна.
Завантажити реферат