Моральні проблеми сучасної суспільної психології полягають насамперед у тім, що колишні моральні цінності й орієнтири значною мірою відкинуто (можливо, і небезпідставно), а нової міцної системи моральної регуляції поведінки не створено, в результаті чого з’явилися істотні прогалини у цій сфері регулювання, які, на жаль, нерідко заповнюються сумнівними і відверто аморальними цінностями. Свідомість багатьох людей є деформованою, суперечливою, оскільки поєднує несумісні стереотипи й установки. Нагромадження негативних емоцій, різнобічних подразників і стимулів часом досягає позамежної напруги, погрожує кримінальним зривом, що доповнюється невпевненістю у завтрашньому дні, переживаннями ненадійності соціального статусу, матеріального і службового становища.
Виходячи з вищерозглянутих детермінантів організованих форм економічної злочинності, можна дійти до висновку, що покладання обов’язку щодо профілактики і боротьби з цим явищем суто на правоохоронні органи є великою помилкою. Правоохоронні органи мають можливість реагувати на наслідки існування і розвитку такого явища, причому тільки за умови створення відповідної підтримки на загальнодержавному рівні, за наявності відповідної державної політики, що матиме під собою готовність керівників вищих органів влади створити сильні правоохоронні органи і визнати незалежність судової влади. Але, незважаючи на це, головними напрямами вирішення наявних проблем мають стати:
відповідна державна політика, спрямована на створення прийнятних умов для розвитку економіки в усіх її галузях як на законодавчому, так і на виконавчому рівнях;
відповідна державна соціальна політика, спрямована на захист найменш захищених верств населення;
реформування правоохоронної системи, але з відповідним науковим вивченням і розробкою даної проблеми, з уникненням помилкових квапливих дій у цьому напряму.
1. Михайловская И. Б., Комиссаров B. C. Социологический анализ природы организованной преступности // Проблемы теории и социологии управления органами внутренних дел, 1992. — С. 86.
2. Глинкина С. П. Причины усиления и специфика теневой экономики на этапе перехода России к рынку // Изучение организованной преступности. — М., 1997. — С. 249–253.
3. Бузгалин А., Колганов А. Закономерности переходной экономики. — М., 1994. — С. 11.
4. Репецкая А. Л. Специфика детерминации организованной преступности в экономике России // Организованная преступность и коррупция. — 2000. — № 2.
5. Есипов В. М. Деформации экономических отношений и криминальное экономическое поведение субъектов хозяйствования // Изучение организованной преступности. — М., 1997. — С. 293–294.
6. Медведев В. Общий кризис российской экономики: причины и последствия. — М., 1999. — С. 117–118.
7. Кива А. В. Криминальная революция: вымысел и реальность // Общественные науки и современность (ОНС), 1999. — № 3. — С.31.
Завантажити реферат