Суд. З 21 вересня 1945 p., коли було скасовано широку юрисдикцію військових трибуналів, відбудовується законна юрисдикція народного суду та судів вищих інстанцій.
У 1947—194-8 pp. поновлено склад обласних судів. На території Закарпаття було засновано таку судову систему: окружні народні суди, вищий народний суд та спеціальний суд. Але незабаром там було уведено таку ж судову систему, як і в усій Україні.
Далі вживаються деякі заходи щодо реформування судової системи республіки.
В Україні, як і в СРСР в цілому, у 1949 р. організуються вибори народних суддів відповідно до Конституції УРСР 1937 р. і Закону СРСР про судоустрій 1938 р. За Положенням від 10 жовтня 1948 р. народні суди обиралися безпосередньо громадянами району*. Це мало наблизити народний суд до мас, посилити довіру громадян до нього, підвищити його відповідальність. Віковий ценз обрання суддів та народних засідателів був визначений в 23 роки. На жаль, вибори суддів і народних засідателів носили формальний характер.
У 1948 р. був скасований порядок накладання на суддів дисциплінарних стягнень (їх накладали міністр, начальники облюстів та голови обласних та крайових судів). За новим порядком засновувалися спеціальні колегії в дисциплінарних справах при обласних, крайових та Верховному судах України з членів відповідних судів. Ці колегії мали накладати стягнення на суддів за хиби в їх роботі чи негідні вчинки. Загальне керівництво судовою системою належало Міністерству юстиції УРСР.
Разом з тим продовжували свою антинародну діяльність сумнозвісні органи позасудової репресії — МВД та МДБ. Отже, це огидне явище зберігалося у житті України і зводило нанівець формальні демократичні перетворення у судоустрої та судочинстві.