На сучасному єтапі розвитку страхування в Україні проблема підготовки спецілістів зі страхування, а особливо підготовка їх до професійного спілкування набуває особливої ваги.
В умовах формування сучасного цивілізованого страхового ринку іде накопичення складних проблем у сфері розуміння, сприйняття, пізнання людьми (страхувальниками) страхування як необхідної соціально-економічної категорії. Тому сьогодні спеціалістам зі страхування , а особливо страховим агентам, неможливо позитивно впливати на страхувальників і отримувати позитивний результат їх взаємодії, використовуючи рутинні методи у професійному спілкуванні. Сьогодні потрібно осягнути всю багатогранність професії страховщика, навчатися новим підходам і оволодівати всіма структурними компонентами професійної діяльності, а саме: конструктивними, гностичними, організаторськими, комунікативними. Структура професійного спілкування страхового агента створюється завдяки взаємодії трьох основних компонентів: комунікативного, перцептивного й інтеракційного.
Спочатку більш конкретніше хочу зупинитись на першому структурному компоненті професійного спілкування страхового агента - комунікативному, який забезпечує функціонування механізму передачі – прийому інформації від агента до страхувальника.
Щоб в повній мірі зрозуміти його треба проаналізувати коло обов`язків страхового агента, потрібно розглянути ці обов`язки. Вони прописані у Міжнародній стандартній класифікації занять (МСКЗ-88) де нараховується шість головних пунктів, а саме: отримання інформації про матеріальне становище клієнта, ведення переговорів про умови договору страхування, обговорення (при необхідності) умов перестрахування, консультування клієнтів, виконання споріднених по змісту обов'язків і керівництво іншими працівниками. Але посадові обов'язки страхового агента в нашій країні, з точки зору функцій що покладаються на нього, набагато ширші і різносторонніші, а саме: професійно-технічні (виконавські); пізнавально-аналітичні; комунікативні; регулючі.
Функції, які повинен виконувати страховий агент: Професійно-технічні - Обслуговує фізичних та юридичних осіб, які представляють установи, організації та підприємства різних форм власності - Здійснює операції по підготовці і підписанню договорів майнового та особистого страхування - Супроводжує договори страхування - Оформляє договори страхування - Здійснює прийом страхових внесків - Оформляє необхідну документацію своєчасно і відповідно до встановлених норм - Веде облік - Забезпечує збереження документів що пов’язані з договорами страхування Пізнавально-аналітичні - Вивчає регіональні умови і попит на певні страхові послуги - Аналізує склад регіонального контингенту потенційних клієнтів - Визначає критерії і ступінь ризику при підписанні договору страхування - Досліджує нові види страхових послуг - Проводить роботу по виявленню і обліку потенційних страхувальників - Веде спостереження в процесі роботи з клієнтами - Оцінює особливості сприйняття, пам’яті, уваги, мотивацію поведінки клієнтів - Визначає причини розірвання страхових договорів Комунікативні - Проводить аргументовані бесіди з потенційними і постійними клієнтами з метою заключення або перезаключення договорів - Надає допомогу клієнтам в отриманні вичерпної інформації про умови срахування - Сприяє формуванню зацікавленості і попиту на надання страхових послуг - Підтримує звязок з фізичними і юридичними особами які вступили в договірні відносини - Забезпечує взаєморозуміння з клієнтом при укладенні договору на страхові послуги - Здійснює взаємодію з іншими страховими агентами Регулюючі - Регулює відносини між страхувальниками і страховщиками - Дає оцінку вартості об’єктів страхування - Забезпечує виконання договорів страхування - Здійснює оцінку збитку внаслідок страхової події - Визначає розмір збитку з урахуваням критерїв та ступеню ризику - Розглядає скарги від клієнтів та їх притензії з приводу спірних питань по начисленню та уплаті страхових внесків та виплат страхових відшкодувань - Забезпечуе правильність нарахування страхових внсків та оформлення документів - Вживає заходіи щодо попередження та усунення порушень страхових договорів.
Така кількість обов'язків страхового агента викликана перш за все своєрідним ставленням страхувальників до страхування, існуючою страховою психологією (в основному негативною) в супільстві та утвердженням сьогодні в Україні інституту страхування як невід'ємної частини економіки. Саме страховий агент сприяє формуванню зацікавленості і попиту на страхові послуги, саме він може оцінити і визначити рівень потреби в страховому захисті різних верств населення, а тому перелік його абов'язків є широкий і різносторонній.
Ефективність професійної діяльності страхового агента складається із багатьох факторів, але одним із самих головних, без сумніву, являються комунікативні уміння, а це : уміння, навики, різні варіанти, нові прийоми спілкування, вміння знаходити рішення для нової комунікативної ситуації, вміння створювати нові прийоми для рішення конкретної ситуації і т.і. Існує шість простих правил спілкування, які були викладені американським спеціалістом в галузі людських відносин Дейлом Карнегі а саме: - проявляти щиру зацікавленість до других людей; - посміхатись; - пам’ятати, що для людини звук його імені є самим солодким і самим важливим звуком на любій мові; - бути хорошим слухачем. Спонукати інших розповідати про себе; - вести розмову про те , що цікавить співрозмовника; - давати людям відчувати їх значимість і робити це щиро.
Ці прості прийоми дійсно дуже ефективні, але процес міжособистісного спілкування багато складніший і багатогранніший. Проходить декілька стадій від знайомства людей до встановлення повного взаєморозуміння між ними. Саме тут вступає в дію другий компонент професійного спілкування страхового агента – перцептивний, який сприяє функціонуванню процесів сприйняття та розуміння суб`єктів взаємодії. Спеціалісти з міжособистісних комунікацій виділяють в процесі міжособистісного спілкування шість різноманітних фаз, або стадій.
На першій стадії у людей складається загальна уява про бажання і можливості спілкування один з одним.
В ході другої стадії співрозмовники з’ясовують спільність інтересів і знаходять спільні точки спілкування. На третій стадії формуються обриси взаємовигідних довгострокових відносин. На четвертій стадії закріплюється попередній досвід спілкування і визначаються спільні розходження.
На п’ятій стадії активізується адаптація партнерів один до одного, визнаються і приймаються особистісні якості кожного. Виробляється і приймається спільна поступливість, терпимість, відвертість один до одного.
Шоста, заключна стадія, дозволяє досягнути повної психологічної сумісності учасників процесу спілкування.
Третій компонент професійного спілкування – інтерактивний. Він заключається в організації взаємодії між агентом і стахувальником, тобто в обміні між ними знаннями, ідеями та конкретними діями, що направлені на досягнення спільної цілі (позитивна взаємодія) – страховий захист.