Види трудового договору

Це суттєво звузило сферу укладення контракту. Однак закон зворотної сили не має, тому ця норма набула чинності з 13 січня 2000 p. — дня опублікування цього Закону України. З цього моменту сфера контракту визначається законами і лише ними. Проте контракти, укладені раніше на підставі інших актів, зберігають свою силу до закінчення строку їхньої

дії, після чого мають бути укладені безстрокові трудові до­говори.

Порушення вимог щодо законодавчого визначення сфе­ри контракту може бути підставою для визнання у відповід­ності до ст. 9 КЗпП недійсними умов праці за контрактом, які погіршують становище працівника в порівнянні з зако­нодавством України.

19 березня 1993 p. було прийнято постанову Кабінету Мі­ністрів України №203 "Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що знахо­диться в загальнодержавній власності" (ЗП України. — 1993. — №6. — Ст. 121). Цією постановою затверджене Положення про порядок укладення контракту з керівниками держав­них підприємств. Встановлено, що контракти з керівниками загальнодержавних підприємств укладаються міністерства­ми, іншими підвідомчими Кабінету Міністрів України орга­нами державної виконавчої влади, у веденні яких перебува­ють ці підприємства, за узгодженням з Кабінетом Міністрів України, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місце­вою державною адміністрацією відповідно до номенклатур­них груп, до яких вони відносяться за показниками (Дода­ток №2). З керівниками підприємств, раніше обраними або призначеними на посаду, також укладаються або переукла­даються контракти. Місцевим органам державної виконавчої влади рекомендовано при укладенні контракту з керівни­ками підприємств, що знаходяться в комунальній власності, застосовувати порядок, передбачений вказаним Положенням.

Законом України "Про підприємства" передбачено укла­дання контракту з керівником підприємства (ст. 16). 19 березня 1994 p. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №170 "Про упорядкування застосування контрактної форми трудового договору", в п. 1 якої встановлено, що контрактна форма трудового договору застосовується у випадках, пря­мо передбачених чинним законодавством, стосовно праців­ників, які працюють або працевлаштовуються за трудовими договорами на певний термін або на час виконання певної роботи (ЗП України. - 1994. - №7. - Ст. 172). Вказаною постановою затверджене Положення про порядок укладення контрактів при прийомі (наймі) на роботу працівників.

Переведення працівників на контракт представляє собою зміну істотних умов праці, тому його потрібно впроваджува­ти, попередивши працівника за два місяці (ч. З ст. 32 КЗпП).

Контракт — це двостороння угода, що вимагає згоди працівника. Якщо працівник, з яким згідно із законом обо­в'язково укладається контракт, не погоджується укласти контракт, він може бути звільнений за п. 6 ст. 36 КЗпП як такий, що відмовляється від продовження роботи в зв'язку зі змінами істотних умов праці. У разі відмови власника від укладення контракту з працівником трудовий договір з ним припиняється за п. 1 ст 40 КЗпП України.

Контракт як особлива форма трудового договору пови­нен бути направлений на забезпечення умов для виявлення ініціативи і самостійності працівників, враховуючи їх інди­відуальні здібності й професійні навики, підвищення взаємо-відповідальності сторін, правову і соціальну захищеність працівника. Умови контракту, що погіршують становище працівника в порівнянні з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсними. Таким чи­ном, умови контракту можуть поліпшувати становище пра­цівника, встановлювати додаткові виплати, переваги, пільги, а також конкретизувати права й обов'язки сторін контракту.

Контракт укладається в письмовій формі в двох примірни­ках і підписується роботодавцем і працівником. Із згоди працівника копія контракту може бути передана профспілко­вому або іншому органу, уповноваженому працівником пред­ставляти його інтереси, для здійснення контролю за дотри­манням умов контракту.

Контракт набирає чинності з моменту підписання його сторонами і може бути змінений тільки з їх згоди.

Момент виникнення трудових відносин з працівником, з яким укладений контракт, залежить від того, до якої кате­горії відноситься працівник. Якщо це керівник державного підприємства, то згідно з постановою Кабінету Міністрів України №203 для виникнення трудових відносин необхід­на наявність трьох юридичних фактів: підписання з ним контракту; узгодження з відповідним органом державної виконавчої влади; призначення на посаду. Якщо не буде хоча б одного з цих фактів, трудові відносини вважаються таки­ми, що не виникли. Для всіх інших працівників трудові відно­сини виникають з моменту підписання контракту, адже кон­тракт укладається власником особисто або уповноваженим ним органом. Контракт набирає чинності незалежно від того, чи був виданий наказ про зарахування на посаду.

Контракт — це передусім строковий трудовий договір. А строковий трудовий договір може автоматично трансформу­ватися в договір на невизначений термін, якщо трудові відно­сини фактично продовжуються. Тому, якщо трудові відноси­ни продовжуються і жодна зі сторін не вимагає їх припи­нення, трудовий договір перетворюється на звичайний без­строковий трудовий договір, а не на контракт на новий термін.

Якщо працівника, з яким укладено контракт, переведено на іншу роботу і сторони не досягли згоди про те, що тим самим змінюється зміст контракту, є підстави вважати, що його дія відносно до форми трудового договору припиняється. У відповідності з п. 9 Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті (наймі) на роботу контракт може бути змінений за згодою сторін, укладеній у письмовій формі (Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1998. - №8. - С. 213).

Як правило, законодавство не встановлює ні мінімальних, ні максимальних термінів для контракту. Питання терміну вирішується за угодою сторін контракту. Але для керівників державних підприємств контракти можуть укладатися термі­ном від 1 до 5 років, а для керівників, наукових, творчих та інших співробітників національного закладу (установи) Украї­ни — від 1 до 7 років.

Змістом контракту є взаємні зобов'язання сторін. Кон­тракт не повинен повторювати змісту посадових інструкцій. Тут повинні бути виділені основні обов'язки, основні ре­зультати, необхідні для підприємства і за які буде виплачена певна винагорода. У контракті повинні обумовлюватися ре­жим робочого часу, зокрема використання гнучкого режиму праці, тривалість відпустки працівника. Може бути зумов­лене випробування, інші форми і наслідки оцінки трудової діяльності працівника. Обов'язкам працівника повинні відпо­відати обов'язки власника, зокрема щодо матеріального за­безпечення працівника: розміру посадового окладу, дотри­мання умов підвищення оплати праці, показників премію­вання, показників і умов винагороди за підсумками роботи за рік.