Українські реферати, курсові, дипломні роботи
UkraineReferat.org
українські реферати
курсові і дипломні роботи

Взаємозв’язок організованої злочинності, «відмивання» доходів незаконного походження та «тіньової» економіки

Реферати / Право / Взаємозв’язок організованої злочинності, «відмивання» доходів незаконного походження та «тіньової» економіки

У той самій час світову практику боротьби з “відмиванням” ДЗП спрямовано на протидію введенню готівкових коштів до банківського платіжного обороту.

В Україні у зв’язку з наступом “тіньових” економічних відносин викрадені або виведені з-під оподаткування кошти у різні способи фінансових махінацій у сфері безготівкового платіжного обороту безпосередньо обмінюються на готівку через конвертаційні фіктивні фірми і банки. Тобто, незаконно здобуті безготівкові гроші, що вже наявні у банківській системі, фактично вилучаються з банківського обороту і вводяться до “тіньового” готівкового обігу. Специфіка “відмивання” незаконних коштів в Україні полягає не у введенні злочинних доходів до легітимної сфери капіталообороту, а, навпаки, – в їх вилученні з легітимної сфери у вигляді готівки, що є джерелом функціонування “тіньового” сектора економіки. В умовах глобалізації “тіньової” економіки в Україні вилучення коштів з легітимного обороту як з метою ухилення від оподаткування, так і їх розкрадання, для багатьох організованих злочинних угруповань стало професійним видом “підприємницької” діяльності. Сформовано мережу фіктивних конвертаційних фірм, що функціонують у міжзвітний податковий період та постійно оновлюються, напрацьовуються чисельні схеми конвертації безготівкових коштів у готівку (практично, саме це і є процесом “відмивання”), встановлюються необхідні контакти в банках, що стали центральною ланкою у технологічному ланцюгу саме такого виду “відмивання” коштів (переміщення незаконно здобутих безготівкових коштів до “тіньового” сектору економіки, але вже у вигляді готівки у національній валюті або у вільноконвертованій іноземній валюті (ВКВ) чи у безготівковій ВКВ), коли вкрадені кошти відправляються за кордон через систему лоро – (конвертаційних) рахунків.

Якщо у 1996 році було виявлено 210 таких комерційних структур, що діяли від 3 до 6 місяців, то тільки за 7 місяців 1998 р. їх викрито 280, а за 10 місяців 2000 р. – 3,3 тис. фіктивних фірм [3].

За матеріалами перевірок, проведених обласними управліннями НБУ у 1998 р., із загального обсягу зарахувань на лоро-рахунки лише 45 % (з обсягу списань – лише 25 %) було пов’язане з реальними експортно-імпортними операціями. Решта оборотів виникла внаслідок конвертаційних фінансових операцій, що фактично маскували розкрадання безготівкових грошових коштів чи ухилення від оподаткування.

З метою перерахування грошових коштів за кордон злочинні угруповання найбільш активно використовували кореспондентські рахунки, відкриті у таких українських банках, як “Україна”, “Приватбанк”, “Градобанк”, “Інко” та ін. [3].

У м. Донецьку було порушено кримінальну справу стосовно злочинної групи, яка в 1996–1997 рр. створила 11 фіктивних підприємств. Використовуючи систему кореспондентських рахунків у Донецькому регіональному управлінні комерційного банку “Приватбанк” і комерційних банках Білорусі, Прибалтики, Німеччини, ця група активно займалася незаконною конвертацією (обміном) безготівкової національної валюти у долари США. За час з серпня 1996 по березень 1997 рр. зазначена група проконвертувала і зняла з рахунків 1 млн 700 тис. дол. США.

Подібні злочини було виявлено у Дніпропетровську, Миколаєві, Севастополі, Києві, Харківській і Рівненській областях.

Узагальнюючи вищевикладене, необхідно нагадати, що, за оперативними даними, виявлені організовані злочинні угруповання, що створюють фіктивні комерційні структури (“фірми-фантоми”), практично існують протягом міжзвітного податкового періоду і тільки у 1998 р. перерахували за кордон понад 250 млн грн. Але це лише “крапля в морі” “тіньового” капіталообороту, що здійснюється з використанням легітимних фінансово-господарських інституцій і фінансових розрахункових інструментів. В Україні досі не виявлено фактів, коли власники незаконно здобутих готівкових грошей здавали б їх до банківських установ. Принаймні, такі відомості в опублікованих звітах Міністерства внутрішніх справ, Міністерства юстиції та Державного комітету статистики на сьогодні відсутні [4], незважаючи на те, що Кримінальним кодексом України ст. 22912 передбачено відповідальність за використання коштів, здобутих від незаконного обороту наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів. Водночас у вищезгаданій звітності зазначених відомств (Міністерство внутрішніх справ, Міністерство юстиції, Держкомстат України) результатів боротьби з таким явищем не відображено, перш за все тому, що здобуті від реалізації наркотиків, як і будь-які інші незаконно отримані кошти, можуть вільно рухатися у глобалізованому “тіньовому” підприємницькому обороті. Відповідно, проблеми боротьби з “відмиванням” доходів, здобутих незаконним шляхом, є близькими до проблем боротьби з “тіньовою” економікою. Тому створення організаційно-правових передумов “детінізації” економіки є фундаментом ефективної боротьби з “відмиванням” доходів незаконного походження.

У контексті наведеної причинно-мотиваційної структури існування феномена “відмивання” ДЗП та специфіки скоєння зазначених діянь в Україні виникає потреба у законодавчому та оперативно-пошуковому забезпеченні перекриття каналів “відмивання” коштів, отриманих незаконним шляхом, не стільки при їх введенні до банківського платіжного обороту, скільки при вилученні з нього і впровадженні до готівкового “тіньового” платіжного обігу чи використанні у роздрібній торгівлі, придбанні нерухомості, автомашин та ін.

Наведений класифікаційний поділ доходів на три категорії дозволяє методологічно більш точно відобразити різні (готівкові, безготівкові, натурообмінні і комбіновані) форми “відмивання” коштів незаконного походження, більш чітко представляти притаманну їм організаційно-правову інфраструктуру, що є необхідним для превенції цього негативного явища.

Але теоретичний і практичний потенціал класифікації незаконних доходів у формі готівкових, безготівкових коштів чи змішаних доходів незаконного походження не вичерпується різноманітністю форм і способів їх “відмивання”.

Практичне значення поділу фактів “відмивання” на три групи за такими ознаками, як готівкові, безготівкові і змішані доходи незаконного походження, полягає в тому, що відповідні правоохоронні органи отримують можливість визначити сферу аналітично-розвідувального пошуку фактів відмивання ДЗП; технології способів “відмивання” ДЗП; встановлення суб’єктів протиправних діянь, притаманних тому чи іншому виду капіталооборотних відносин, пов’язаних із “відмиванням” ДЗП.

Теоретичне значення поділу ДЗП на три категорії (готівка, безготівкові кошти, натурдоходи) полягає в тому, що ми отримуємо певну систему знань або певну конкретно-наукову методологію, яка закладає основи економіко-кримінологічного моніторингу тієї чи іншої групи криміногенних фінансово-господарських відносин і допомагає відповідним правоохоронним органам та іншим зацікавленим державним структурам (залежно від наведених вище ознак доходів) визначити конкретно-наукові методи і методики виявлення та локалізації тих чи інших доходів, а також встановити засади створення організаційно-правової інфраструктури з питань превентивної протидії “відмиванню” доходів незаконного походження – матеріальної бази організованої злочинності.

Завантажити реферат Завантажити реферат
Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4 

Подібні реферати:


Останні надходження


© 2008-2024 україномовні реферати та навчальні матеріали