Враховуючи вищевикладене, вважаємо, що оперативним підрозділам податкової міліції чи інших правоохоронних органів у процесі проведення аналітичних та розвідувально-пошукових заходів у сфері фінансово-господарських операцій (зовнішньоекономічні трансакції, ринок цінних паперів, страховий чи інші види фінансово-господарської діяльності) необхідно звертати увагу на встановлення реального змісту угод та фінансово-розрахункових операцій. В їх основі можуть бути не тільки різні види шахрайства, розкрадання чи ухилення від оподаткування, а й завуальовані розрахунки за незаконний оборот наркотиків, зброї, вкрадених творів мистецтва, предметів антикваріату тощо. У зв’язку з тим, що законодавець предметом “відмивання” визнав тільки доходи злочинного походження, то без розкриття предикативного злочину як джерела предмету “відмивання” ставити питання стосовно притягнення “відмивача” доходів злочинного походження за ст. 209 Кримінального кодексу України є неможливим. У контексті вимог зазначеної статі Кримінального кодексу функції оперативних підрозділів податкової міліції значно розширюються і виходять за межі боротьби з податковими злочинами.
1. Грошово-кредитна та банківська статистика: Бюл. Національного банку України. – 2000. – №1. – С. 7–18.
2. Попович В.М. Правові основи банківської справи та її захист від злочинних посягань. – К.: Правові джерела, 1996. – С. 50–57.
3. Жвалюк В. Фінансова злочинність становить велику небезпеку для цивілізованого розвитку економіки держави// Консультант. – 2000. – 28 лист. – № 48. – С. 1.
4. Криміногенна ситуація в Україні: оцінка, тенденції, проблеми: Звіт МВС України. – К., 1995; Злочинність в Україні: Стат. зб. – К., 1998.
Завантажити реферат