Функції трудового права

Нині в загальній теорії права немає єдності поглядів щодо питання про функції права. Численні точки зору зводяться до того, що під функцією права розуміють або соціальне при­значення права, або напрями правового впливу на суспільні відносини, або те й інше разом узяте (Теория государства и права: Учебник / Под ред. В. К. Бабаева. — М.: Юристъ, 1999. - С. 252).

Функції трудового права — це основні напрями впливу його норм на поведінку (свідомість, волю) людей в процесі праці для досягнення цілей і задач трудового законодавства. Трудове право виконує наступні функції: регулятивну, со­ціальну, захисну, виробничу, виховну.

На сучасному етапі зміст і співвідношення функцій зміни­лося. Серед тенденцій розвитку трудового права спостеріга­ються посилення захисної функції, розширення сфери договірного регулювання трудових відносин, удосконалення ме­ханізму здійснення соціального партнерства на всіх рівня тощо.

В умовах становлення ринкової економіки особливого значення набуває соціальна функція. У багатьох розвинутих країнах спостерігається посилення уваги до інтересів і по­треб окремої людини. Ця функція не замикається тільки на охороні праці, а виявляється ще й у все більш повному за­кріпленні й забезпеченні прав людини в сфері праці. Однією з проблем трудового права України є імплементація міжна­родно-правових стандартів у сфері трудових відносин в юридичну практику. Донедавна мова йшла про Загальну декларацію прав людини 1948 p., пакти про права людини 1966 p., конвенції і рекомендації МОП. У зв'язку з прийнят­тям України в члени Європейського Союзу актуальною є проблема адаптації законодавства України до законодавства ЄС, забезпечення прав людини. Етапами правової адаптації є імплементація Угоди про партнерство і співпрацю, укла­дення галузевих колективних угод, приведення чинного за­конодавства України у відповідність зі стандартами ЄС, ство­рення механізму приведення проектів законодавчих актів України у відповідність з нормами ЄС. Мова йде про регіо­нальні акти про права людини (акти Ради Європи, Євро­пейського Союзу), в тому числі про акти в галузі праці.

Важливою є проблема співвідношення соціальної і ви­робничої функцій. Сьогодні багато говориться про пріоритет прав та інтересів працівника над інтересами виробництва, які представляє роботодавець. Разом з тим не можна не вра­ховувати й інтереси роботодавця. Як справедливо зазначає П.Д. Пилипенко, інтереси виробництва (а це цілком законо­мірно, оскільки випливає з мети підприємництва — отри­мання прибутку) повинен забезпечувати сам власник. І саме тому, щоб він досягав цього не шляхом надмірної експлуа­тації працівників, має існувати трудове законодавство, яке буде забезпечувати захист інтересів останніх. Однак при цьому воно має виходити з загальних принципів охорони також інтересів власника як суб'єкта вже не тільки трудо­вих, але й майнових інтересів (Пилипенко П. Окремі за­уваження до проекту Кодексу України про працю // Пра­во України. - 1996. - №9. - С. 63). В умовах кризової ситуації в економіці інтереси роботодавців також потребують захисту.

Соціальна функція виявляється у державному втручанні в регулювання відносин у сфері праці шляхом закріплення прав людини, соціальних гарантій, їх забезпечення, захисту прав у разі порушень. Держава повинна виступати гарантом соціального партнерства на всіх рівнях. Необхідна підтрим­ка працівника державою як більш слабкої сторони у відно­синах з роботодавцем. Незважаючи та те, що внаслідок кри­зового стану економіки багато положень ще залишаються декларативними, соціальна функція в умовах переходу до ринкових відносин повинна бути провідною. Такий висно­вок випливає і з Послання Президента України Верховній Раді України "Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000—2004 роки". У Посланні підкреслюється обов'язок держави активно впли­вати на якісну сторону трансформаційних процесів, здійсню­вати політику, "яка має не лише забезпечувати ринковий вектор розвитку, а й надавати йому більшої соціальної спря­мованості, націленої на кінцевий результат — утвердження в Україні соціальне орієнтованої ринкової економіки" (Уря­довий кур'єр. — 2000. — 23 лютого).

У сучасних умовах необхідно підкреслити й посилення захисної функції трудового права. Ця функція полягає у за­хисті прав, законних інтересів індивідуальних і колективних суб'єктів трудового права у соціально-трудовій сфері. Йдеться про захист прав у разі їх порушення. Оскільки в останні роки значно зросла кількість порушень трудових прав пра­цівників, проблема забезпечення їх надійного захисту загос­трюється. Враховуючи посилення уваги до прав людини у сфері праці, вважаємо доцільним сформувати окремий інсти­тут захисту трудових прав працівників, визначити місце цього інституту в колективному трудовому праві.