Злочини з матеріальним складом - це такі злочини, для об"єктивної сторони яких закон (диспозмція статті КК) вимагає встановлення не тільки діяння (дії або бездіяльності), а й настання суспільно небезпечних наслідків. /1 ст.105/
Злочини з формальним складом - це такі злочини, для наявнності об"єктивної сторони яких закон вимагає встановлення лише діяння (дії або бездіяльності). /1 ст.106/
Наслідками в злочинах з матеріальним складом, як правило, є шкода матеріального (майнового) або особистого (фізичного) характеру. До таких злочинів відносяться, наприклад, крадіжка, грабіж, шахрайство, вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень та ін.
В злочинах з формальним складом сам факт вчинення суспільно небеспечного діяння, передбаченого кримінальним законом, утворює закінчений злочин. До таких складів відносяться, наприклад, образа, наклеп, спекуляція, одержання хабара, зазнаки неправдивий донос, втеча з під варти, дезертирство та ін.
Поділ злочинів на злочини з матеріальним і злочини з формальним складом відображає об"єктитвно існуюче становище, коли в законі:
а) по-різному описується об"єктивна сторона складу злочину;
б) по-різному відображаються суспільно небезпечні наслідки. В злочинах з матеріальним складом необхідно встановити не тільки діяння, а й суспільно небезпечні наслідки, а також причинний зв"язок між ними. В злочинах же з формальним складом для кримінальної відповідальності достатньо встановити лише факт вчинення суспільно небезпечного діяння;
в) на підставі цього поділу по різному вирішується питання про момент закінчення злочину. Злочин з матеріальним складом визначається закінченим з моменту настання наслідків. Злочини же з формальним складом вважаються закінченими з моменту вчинення самого діяння незалежно від настання наслідків.
4. Причинний зв"язок між суспільно небезпечними наслідками та суспільно небезпечними діяннями.
Причинним зв"язком в кримінальному праві слід розуміти об"єктивно існуючий зв"язок між діянням - дією або бездіяльністю (причиною) - і суспільно небезпечними наслідками (наслідком), коли дія або бездіяльність викликає (породжує) настання суспільно небезпечного наслідку. / 1 ст. 108/
При аналізі та встановленні причинного зв"язку між суспільно небезпечною дією або бездіяльністю і суспільно небезпечними наслідками слід виходити з таких положень.
1).Причинний зв"язок як ознака об"єктивної сторони злочину підлягає встановленню у разі, коли шкідливі наслідки є обов"язковою ознакою складу злочину, тобто в злочинах з матеріальним складом. Звідси випливає, що коли відсутнє небезпечне діяння, то немає необхідності встановлювати причинний зв"язок, бо немає першої (обов"язкової) ознаки об"єктивної сторони - діяння. У разі відсутності наслідку (за наявності відсутнності суспільно небеспечного діяння) має місце або замах на злочин, або склад формального злочину, або взагалі немає складу злочину. Якщо ж причинний зв"язок між діяннями і наслідком не встановлений, об"єктивна сторона злочину з матеріальним складом відсутня внаслідок відсутності такої обов"язкової її ознаки, як причинний зв"язок.
2).Причинний зв"язок - це об"єктивно існуючий зв"язок між причиною (суспільно небезпечним діянням) і наслідком (суспільно небезпечними наслідками). Причинний зв"язок між злочинною поведінкою і суспільно небезпечними наслідками існує об"єктивно як факт реальної дійсності поза свідомістю і волею людини - слідчого, прокурора, суду. Даний зв"язок як зв"язок між явищами об"єктивної дійсності є пізнавальним. Тому за кожною кримінальною справою для наявності об"єктивної сторони злочину з матеріальним складом необхідно встановити не тільки діяння, а й суспільно небезпечний наслідок, а також причинний зв"язок між діянням і наслідками як явищами реальної дійсності.
3).При аналізі причинного зв"язку слід ураховувати, що в природі і суспільстві усі явища взаємопов"язані, перебувають у тісній взаємодії. В об"єктивному світі існує загальний і універсальний каузальний зв"язок. Тому якщо розглядати усю сукупність причинно наслідкових зв"язків і ланцюжків, що призвели до злочинного наслідку, то досить важко встановити, яке ж явище є причиною, а яке - наслідком, бо наслідок як результат дії - причини в той же час за певних умов сам трансформується в причину і викликає новий наслідок. Тому для того, щоб чітко встановити зв"язок між причиною і наслідком, необхідно штучно (уявно) ізолювати два явища - причину і наслідок, тобто суспільно небезпечну дію (бездіяльність) і суспільно небезпечний наслідок - від інших причинно -наслідкових ланцюжків і опосередкувань, що так чи інакше перебувають у взаємодії з наслідками. Тільки при такому підході можна встановити, чи є діяння причиною даного наслідку.
4).Причинний зв"язок має місце лише тоді, коли діяння виступає необхідною умовою, без якої неможливо настання наслідку. З цього випливають такі найважливіші вимоги:
а) причина (діяння) в часі повинна була передувати наслідку. Однак зовнішньої (часової) залежності в послідовному розвитку подій недостатньо, адже відомо, що після цього не завжди означає внаслідок цього;
б) причина (діяння) не тільки повинна передувати наслідку в часі, а й викликати його. Відомо, що причинний зв"язок за своєю суттю є зв"язком генетичним (зв"язок породження). Тут діяння завжди повинно викликати (породжувати) настання суспільно небезпечних наслідків. При цьому суспільно небезпечна дія як активна форма поведінки людини безпосередньо заподіює шкоду, тобто безпосередньо здійснює (причина) негативний, руйнівний вплив на об"єкт кримінально правової охорони і викликає тим самим настання суспільно небезпечного наслідку. На відміну від цього бездіяльність завдає шкоди опосередковано. Це пояснюється тим, що особа при бездіяльності не втручається в розвиток причинного зв"язку, не виконує покладеного на неї обов"язку по виконанню активних дій, якими вона мала відвернути шкоду, що загрожує об"єкту. Внаслідок пасивної поведінки особи і дії інших сил та засобів (дій третіх осіб, сил природи, механізмів, різних процесів - хімічних, біологічних, паталогічних та ін.) суспільно небезпечні наслідки настають як факт реальної дійсності. Однак це зовсім не означає, що в останньому випадку немає причинного зв"язку між бездіяльністю і наслідками, що сталися. Такий зв"язок існує. Але він лежить в площині не виконання особою своїх обов"язків (активних дій) по відверненню шкоди (за наявнності реальної можливості виконати такі дії) і фактичним заподіянням цією пасивною поведінкою шкоди (суспільно небезпечних наслідків);
в) причинний зв"язок має місце лише у разі, коли діяння є головною (визначальною) умовою настання суспільно небезпечного наслідку. Це правило вельми важливо ураховувати в ситуаціях, коли в причинний рядок втручаються різні додаткові сили, умови та чинники - дії інших осіб, різні процеси (паталогічні, біологічні та ін.), тобто має місце кілька (множинність) чинників, що тією чи іншою мірою сприяють настанню суспільно небезпечних наслідків. Діяння слід розглядати як головну умову (причину) настання наслідків, якщо без неї (при теоретичному, штучному виключенні діяння з цього ланцюгу чинників) суспільно небезпечні наслідки не сталися б. В даній конкретній обстановці діяння завжди створює конкретну можливість настання наслідків і є в такому разі їх причиною;
Завантажити реферат