Податок на додану вартість - Курсова робота

При реалізації послуг об’єктом оподаткування є виручка отримана від надання:

· Послуг пасажирського та вантажного транспорту, враховуючи транспортування (передачу права власності) газу, нафти, нафтопродуктів, електричної та теплової енергії, послуг по виконанню завантажувально-розвантажувальних робіт, зберіганню товарів;

· Послуг з надання в оренду майна і об’єктів нерухомості, в тому числі по лізингу;

· Посередницьких послуг;

· Послуг зв’язку, побутових, житлово-комунальних послуг;

· Послуг фізичної культури та спорту;

· Послуг по виконанню замовлень підприємствами торгівлі;

· Рекламних послуг;

· Іноваційних послуг, послуг по обробці даних і інформаційному забезпеченню;

· Інших платних послуг, крім надання в оренду землі.

До оборотів, що обкладаються податком також належать:

· Обороти з реалізації товарів (послуг) в середині установи (підприємства) для власного використання, витрати по яким не відносяться на витрати виробництва та обігу, а також своїм працівникам;

· Обороти з реалізації товарів (робіт, послуг) без оплати вартості в обмін на інші товари (роботи, послуги);

· Обороти з передачі безвозвратно чи з частковою оплатою товарів (робіт, послуг) іншим установам (підприємствам) чи фізичним особам, враховуючи працівників підприємства;

· Обороти з реалізації предметів застави враховуючи їх передачу заставовласнику при невиконанні забезпеченого заставою зобов’язання.

Визначення обкладаємого обороту

Для визначення обороту що обкладається податком на додану вартість приймається вартість товарів (робіт, послуг), що реалізуються визначена виходячи з вільних (ринкових) чи регулюємих цін і тарифів з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших митних зборів (обов’язкових платежів), за виключенням податку на додану вартість.

До обкладаємого обороту входять кошти, отримані від інших установ та підприємств (за виключенням коштів, що зараховуються до статутних фондів установ (підприємств) його засновниками в порядку, встановленому законодавством України, коштів на цільове бюджетне фінансування а також на здійснення спільної діяльності), доходи, отримані від передачі у тимчасове користування (фінансової допомоги) при відсутності ліцензій на здійснення банківських операцій, а також кошти від стягнення штрафів, стягнення пенєй, виплати неустойок, отримані за порушення зобов’язань, передбачених договорами поставки товару (виконання робіт, надання послуг); суми авансових та інших платежів, поступивших за рахунок майбутніх поставок товарів чи виконання робіт, послуг на розрахунковий рахунок, та суми, отримані в порядку часткової оплати по розрахунковим документам за реалізовані товари (роботи, послуги).

Кошти, що надаються безоплатно іноземними установами Українським установам (підприємствам) у вигляді гаранту на здійснення цільових програм з майбутнім звітом про їх використання, не є об’єктом оподаткування.

До коштів цільового бюджетного фінансування, що не включаються до обороту, який обкладається податком на додану вартість, відносяться кошти, які перераховуються на відповідні рахунки підприємств та установ, які передбачаються в бюджетах різного рівня на фінансування цільових програм та заходів.

Товари (роботи, послуги), що придбаються за рахунок коштів цільового бюджетного фінансування, сплачуються з урахуванням податку на додану вартість, який не підлягає відшкодуванню. Суми зазначеного податку в даному випадку на витрати виробництва і обігу не відносяться, а покриваються за рахунок зазначених джерел.

Спільна діяльність без створення для цієї мети юридичної особи здійснюється на підставі договору між її учасниками; за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються шляхом об’єднання майна та зусиль спільно діяти для досягнення спільної загально-господарської чи іншої цілі, що не протиречить законодавчим актам.

Майно, створене чи придбане при спільній діяльності, і отримані результати враховуються на окремому балансі у того її учасника, якому за договором доручення ведення спільних справ учасників договору. Товари (роботи, послуги), які реалізуються в межах спільної діяльності, підлягають обкладанню податком на додану вартість в загальновстановленому порядку.

Не обкладається податком частка прибутку, що отримується кожним з учасників спільної діяльності після сплати всіх податків, включаючи податок на додану вартість.

Установи (підприємства) що здійснюють реалізацію продукції (робіт, послуг) за цінами не вище фактичної собівартості для цілей оподаткування приймається ринкова ціна на аналогічну продукцію (роботи, послуги), що склались на момент реалізації, але не нижче фактичної собівартості.

У випадку, якщо установа (підприємство) не змогла реалізувати продукцію за цінами вище собівартості внаслідок зниження її якості чи споживчих якостей (враховуючи моральний знос), або якщо ринкові ціни, які склалися на цю чи аналогічну продукцію виявились нижче фактичної собівартості цієї продукції, для цілей оподаткування приймається фактична ціна реалізації продукції.

Під ринковими цінами розуміються ціни, що склалися в регіоні на момент реалізації товарів (робіт, послуг) при здійсненні угоди. Під регіоном слід розуміти сферу обігу продукції в даній місцевості, яка визначається виходячи з економічної можливості покупця придбати товар на найближчій по відношенню до покупця території. При цьому під найближчою територією розуміється конкретний населений пункт чи група населених пунктів, що знаходяться в межах кордонів адмінистративно-територіальних, національно-державних угрупувань.

Якщо установа (підприємство) на протязі 30 діб до реалізації продукції за цінами що не перевищують її фактичну собівартість реалізувала аналогічну продукцію за цінами її фактичної собівартості, за всіма угодами з метою оподаткування застосовуються ціни вирахувані з максимальних цін реалізації цієї продукції.

У разі реалізації продукції за цінами нижче собівартості (вартості придбання), від’ємна різниця, що виникає між сумами податку, сплаченого постачальником і сумами податку вирахуваними по реалізації товарів відносяться на прибуток, що залишається в розпорядженні установи (підприємства) після сплати податку на прибуток і заліку в рахунок майбутніх платежів чи відрахуванню з бюджету не підлягає.

При обміні установами (підприємствами) продукцією (роботами, послугами) чи її передачі безоплатно, обкладаємий оборот визначається виходячи з фактичної ціни реалізації (без урахування податку на додану вартість), але не нижче звичайних цін.

Якщо установа (підприємство) обмінює вперше освоєну продукцію, яка раніш не вироблялась чи обмінює придбану продукцію, то з метою оподаткування приймаються фактичні ринкови ціни на аналогічну продукцію, що склалися в даному регіоні на момент реалізації продукції при здійсненні угоди, але не нижче її фактичної собівартості.

При реалізації придбаної продукції в її собівартість включається вартість придбання, витрати по доставці, зберіганню, реалізації та інші аналогічні витрати. По основним засобам, іншому майну по яким нараховується знос приймається їх залишкова вартість.