Податок на додану вартість - Курсова робота

У разі, якщо надання транспортних послуг здійснюється у вигляді брокерських, агентських або комерційних операцій з транспортними квитками, проїздними документами, заключення угод чи рахунків на транспортування пасажирів або вантажів довіреною особою перевізчика, операції по таким послугам обкладаються податком по ставці 20% бази оподаткування.

· Операції по наданню послуг платником податку, пов’язані з транспортуванням (переміщенням) пасажирів або вантажів транзитом повз території України, обкладаються податком 20% бази оподаткування і включається до вартості послуг за транзит.

· Операції по продажу вугілля та продуктів його збагачення, вугільних та торфяних пакетів; продажу електроенергії.

· Операції по продажу переробним підприємством молока і м’яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками усіх форм власності та господарювання.

· Операції по продажу газу, імпортованого в Україну.

· Операції по продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, за виключенням підакцізних товарів, посередницької та рекламної діяльності, ігорного бізнесу, підприємствами, які засновані Українським товариством глухих, та майновою власністю, іншим платникам податку. Вказана норма розповсюджується тільки на підприємства, де кількість інвалидів, які мають там основне місце праці, складає на протязі попереднього звітного періоду не менш 50% загальної кількості працюючих та фонд оплати праці таких інвалідів складає не менш 40% суми загальних виплат на оплату праці, що включаються у склад валових затрат виробництва (обігу).

Порядок віднесення товарів (робіт, послуг) до власного виробництва підприємств, заснованих Українським товариством глухих, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Платники податку мають вести окремий облік по продажу та придбанню відносно:

· Операцій, які належать оподаткуванню по ставці 20% та звільнених від оподаткування;

· Операцій, вартість яких не включається у склад валових витрат виробництва (обігу) або не підлягають амортизації, ввізних (імпортних) та вивізних (експортних) операцій. Цей облік ведеться в спеціальних книгах, форма і порядок заповнення яких встановлюється центральним податковим органом України.

Платник податку повинен надати покупцю податкову накладну, яка повинна мати в собі вказані окремими рядками:

· Порядковий номер податкової накладної;;

· Дату виписки податкової накладної;

· Найменування юридичної особи чи призвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платника податку на додану вартість;

· Податковий номер платника податку (продавця чи покупця);

· Місце знаходження юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

· Опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (розмір, об’єм);

· Повне найменування отримувача;

· Ціну продажу без врахування податку;

· Ставку податку та відповідну суму податку в чисельному значені;

· Загальну суму грошових коштів, які належать уплаті з врахуванням податку.

При звільненні від оподаткування у випадках, передбачених сттею 5 закону України “про податок на додану вартість”, в податковій накладній робиться запис “Без ПДВ” з зісланням на відповідний пункт закону.

Сума податку на додану вартість, що належить внесенню до бюджету, визначається як різниця між сумами податку, отриманими від покупців за реалізовані їми товари (роботи, послуги), та сумами податку, фактично сплаченими постачальникам за материальні ресурси (роботи, послуги), податкові зобов’язання, вартість яких відноситься на витрати виробництва та обігу, податковий кредит.

Згідно Закону України “Про податок на додану вартість” (з метою зниження податкового пресу на підприємства) до 1 січня 1999 року датою виникнення податкових зобов”язань з продажу товарів (робіт,послуг) є дата зарахування коштів від покупця(замовника) на банківський рахунок платника податку,як оплату за товари (послуги, роботи). При цьому датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунку плптника податку для оплати товарів (робіт,послуг).Це правило не розповсюджується на продажу чи покупку товарів без оплати –бартерних операцій.

Указом Президента України “О деяких змінах в оподаткуванні” від 07.08.98 N857/98 з метою компенсації втрат бюджету від податкових пільг ця норма Закону перенесена з 1 січня 1999 року на 1 жовтня 1998 року.

З 01.10.98 року датою виникнення у платника податків податкових зобов”язань є дата здійснення першої з подій:

- Чи дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт,послуг), а в разі розрахунку за товари (роботи, послуги) за готівку – дата їх надходження до каси платника податку;

- Чи дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документу, що засвідчує факт виконання робіт (послуг).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата здійснення першої з подій:

· Чи дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) – у разі розрахунків з використанням кредитних, дебетових карток або комерційних чеків;

· Чи дата отримання податкової накладної, що завіряє факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Заготівельні, оптові, постачально-збутові та інші установи (підприємства), що займаються продажем та перепродажем товарів, в тому числі по угодам комісії та доручення, які отримують прибуток у вигляді різниці в цінах (націнок), надбавок, винагород, іншіх зборів, обкладаємий оборот визначають на підставі вартості реалізуємих покупцям товарів (робіт, послуг) виходячи з їх цін, що застосовуються без включеня до них податку на додану вартість.

У випадках, коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність по продажу бувших у використанні товарів (комісійну торгівлю), придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, та конфіскованого і безхозного майна, переданого уповноваженими державними органами для його реалізації у встановленому законодавчо порядку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку. Правила комісійної торгівлі та визначення комісійної винагороди встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У випадках, коли платник податку здійснює діяльність по продажу товарів, отриманих у рамках угод комісії, доручення, довірчого управління, інших громадянсько-правових угод, які уповноважують такого платника здіснювати продаж товарів від імені та за дорученням іншої особи, без передачі права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів.

Установи (підприємства), що використовують для своєї продукції багатообігову тару (яка має заставні ціни), яка відповідно умовам угоди (контракту) визначена як зворотня (заставна), в базу оподаткування не включається. Таким чином, при наявності в угоді зобов’язань відносно повернення споживачем (покупцем) тари продавцю товару, який постачається у тарі, така тара вважається зворотньою. У разі, якщо на протязі строку позової давнини, визначеної законом, з моменту отримання зворотньої тари вона не повертається отправнику, вартість такої повертаємої тари включається в базу оподаткування отримувача.