Особливості страхування майна сільськогосподарських підприємств

Страхові ризики. Тривалий час перелік страхових подій у сіль­ському господарстві був надто великий. Страховикові важко було визначати справжні причини та розміри конкретних ризиків. До того ж існував порядок, згідно з яким платежі з добровільного страхуван­ня могли здійснюватися тільки за рахунок прибутку, що залишався в господарстві після оподаткування. Через це платити за страхові по­слуги для більшості господарств було непосильним.

Останнім часом застосовується значно коротший перелік страхових ризиків, а страхові платежі дозволено відносити на ви­трати виробництва.

Страхування врожаю сільськогосподарських культур і бага­торічних насаджень здійснюється на випадок їх пошкодження або загибелі з таких причин: вимерзання, град, злива, буря, ура­ган, повінь, пожежа. Крім того, до страхових подій належать вимокання, випрівання, спричинені стихійним лихом. На прохан­ня страхувальника перелік страхових випадків можна доповню­вати або скорочувати.

Уточнено склад страхових ризиків у разі вирощування вро­жаю в захищеному ґрунті. Тепер страхування врожаю може здій­снюватися на випадок: граду, бурі, урагану, пожежі, а також по­шкодження самої споруди.

Страхування багаторічних насаджень здійснюється на випа­док повної загибелі внаслідок вимерзання, сильних снігопадів, по­вені, бурі, зливи, граду, землетрусу, пожежі.

Зауважимо, що й після уточнення наведений перелік страхових ризиків значно ширший, ніж застосовуваний у країнах із розвине­ною ринковою економікою. Так, у Великій Британії, Нідерландах і багатьох інших країнах страхування врожаю сільськогосподарських культур обмежується такими ризиками: пожежа, повінь, град, об­прискування хімічними речовинами (третьою стороною).

Поряд із наведеними умовами з лютого 1999 р. НАСК «Оранта» ввела в дію Правила добровільного страхування сільськогос­подарських культур за іншим варіантом, де об'єктом страхування є майновий інтерес товаровиробника, пов'язаний з відшкодуван­ням фактичних затрат на посів та вирощування сільськогоспо­дарських культур у результаті повної загибелі рослин на всій по­сівній площі або на її частині незалежно від фази розвитку. Страховими подіями за цим видом страхування можуть бути:

* вимерзання озимих культур і багаторічних сіяних трав посі­ву минулих років;

* градобій, злива, буря, ураган або затоплення посівів (якщо воно є наслідком стихійного лиха);

* вогонь на пні колосових та інших сіяних культур.

На страхування не приймаються культури, які висівають щоб отримати зелене добриво або пасовище, а також культури, посіви яких протягом останніх трьох років жодного разу не дали врожаю.

Отже, господарства мають змогу вибирати варіанти страху­вання сільськогосподарських культур. Це особливо важливо з огляду на те, що останніми роками (крім 2001 р.) істотно змен­шувалися показники врожайності сільськогосподарських куль­тур. Відшкодування вартості втраченого врожаю, визначеної по­рівнянням урожаю з гектара в поточному році Із середнім показником за останні 5 років, досить суб'єктивне. Адже показ­ники врожайності можуть бути низькими не лише через стихійні події, а й унаслідок безгосподарності, нестачі потрібних сортів насіння, органічних та мінеральних добрив, пестицидів, машин і механізмів, а також пального для своєчасного й повного вико­нання агротехнічного комплексу робіт. Водночас за умов рестру­ктуризації сільського господарства нині вже здебільшого немож­ливо дістати дані про врожайність окремих культур за попередні роки в межах нових господарських формувань.

Страхування тварин охоплює:

* свиней, хутрових звірів і кролів віком від чотирьох місяців, до­машню птицю яйценосних порід віком від п'яти місяців, птицю в господарствах, що спеціалізуються на вирощуванні бройлерів віком від одного місяця, велику рогату худобу, овець і кіз віком від шести місяців, коней віком від одного року, а також бджолині сім'ї — на випадок загибелі, знищення, або вимушеного забою внаслідок по­жежі, стихійного лиха (удар блискавки, буря, ураган, буран, град, злива, повінь, землетрус, сель), або нещасного випадку (попадання під рухомий транспорт або під дію електричного струму) та виму­шеного забою (знищення) за розпорядженнями ветеринарних служб у зв'язку із заходами боротьби з інфекційними хворобами;

* молодняк тварин, які не досягли віку, зазначеного в попере­дньому переліку, на випадок загибелі, падежу, вимушеного забою або знищення (за висновком спеціалістів ветеринарної служби) уна­слідок стихійного лиха, пожежі й дії електричного струму.

Зауважимо, що у Великій Британії поліс зі страхування тварин передбачає також покриття на випадок загибелі їх від переляку (причиною можуть бути літальні апарати, дикі звірі, злі собаки тощо), птиці — від гризунів. У Голландії фермер має змогу стра­хувати як усе стадо, так і лише окремих тварин.

Будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, об'єкти неза­вершеного будівництва, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби, сировина, матеріали, продук­ція страхуються на випадок знищення або пошкодження внаслі­док пожежі, вибуху, повені, паводку, землетрусу, бурі, урагану, смерчу, зливи, граду, зсуву, обвалу, селю, затоплення, у тому чи­слі через аварії комунікаційних мереж.

Крім того, тварини, обладнання, машини та інше майно можуть бути застраховані за окрему плату на випадок крадіжки та непра­вомірних дій третіх осіб.

У багатьох країнах світу велика увага приділяється страху­ванню машин і механізмів від ламання. Неважко уявити, до яких наслідків може призвести вихід із ладу, наприклад, комп'ютерної установки, яка регулює режим температури, вологості та освіт­лення у теплиці або охолодження молока в резервуарах.

Страхова сума і страхові платежі. Страхова сума встанов­люється за кожним окремим видом майна згідно із договірною сумою, яка не повинна перевищувати дійсної вартості майна з передбаченням франшизи.

Вартість урожаю сільськогосподарської продукції для цілей страхування можна визначити множенням планової площі посіву тієї чи іншої культури на середньорічну урожайність (у розра­хунку на один гектар) за останні 5 років і на погоджену зі страхо­виком ціну за одиницю продукції. Страхова сума не повинна бу­ти вищою за 70 % вартості врожаю (50 % — у разі обов'язкового страхування врожаю).

Решта вартості продукції в разі її знищення через страховий випадок має покриватися за рахунок ресурсів господарства. Без­перечно, така велика й фактично примусова франшиза не випра­вдана. Страхувальники, здебільшого, не мають змоги створювати адекватні внутрішньогосподарські резерви. Отже, на випадок ри­зиків господарства захищені лише наполовину. Доцільно, щоб рівень франшизи визначався за домовленістю між учасниками страхового договору, їм потрібно дати право диференціювати роз­мір франшизи залежно від виду сільськогосподарських культур.

Тварини приймаються на страхування за договірною сумою, але не вищою за дійсну вартість. Так само визначається страхова сума щодо матеріалів, кормів, насіння, готової продукції та інших матеріальних цінностей. Стосовно тварин і зазначених щой­но інших активів може передбачатися франшиза. Основні засоби приймаються на страхування за договірною ціною, але не вищою від залишкової вартості.