Поліс добровільного медичного страхування заощаджує гроші людині, у якої виникли проблеми зі здоров'ям. Бюджетне фінансування системи охорони здоров'я за залишковим принципом, коли в лікувальні установи надходять кошти в обсязі 50-70% від реальної потреби, провокує виникнення в охороні здоров'я своєрідних процесів. Будемо відверті, значне місце в медичному обслуговуванні населення України відіграють “тіньові” кошти. Людина, яка потрапила на лікарняне ліжко і прагне одержати якісне лікування, найчастіше змушена платити зі своєї кишені. При цьому в неї немає ніякої гарантії, що це принесе бажаний ефект. Адже нікому не поскаржишся: «Я заплатив медичним працівникам або медичній установі, а ефективної віддачі немає». Страхові компанії в цій ситуації офіційно виступають як посередник між застрахованою особою та закладом охорони здоров’я і прагнуть змінити цю ситуацію, легалізувати існуючий у медицині тіньовий оборот коштів.
Більшість країн згодні з тим, що громадяни безпосередньо не повинні сплачувати за лікування, коли вони хворіють. Медичне обслуговування повинне бути безоплатним, якщо в ньому з'являється необхідність. Саме так формується система медичного страхування, чи то обов'язкове державне соціальне медичне страхування чи добровільне медичне страхування, або їх комбінація. Дивним є той факт, що існує так багато альтернативних варіантів між "повним державним контролем" та "добровільним медичним страхуванням". Фактично, лише дуже незначна кількість країн приймає як рішення одну чи іншу крайність - у більшості країн це сполучення і того, і іншого.
Бажано, щоб система обов’язкового медичного страхування, яка створюється на наших очах в Україні, змогла надати нашим співвітчизникам гарантії на своєчасну і кваліфіковану медичну допомогу.
За матеріалами Науково-практичної конференції „Проблеми вдосконалення та систематизації законодавства України в галузі охорони здоров’я” 29.10.2002р.
Завантажити реферат