Разом з тим предмет злочину перебуває у певному взаємозв'язку, співвідношенні з об’єктивною стороною злочину. Цей взаємозв'язок виступає у вигляді взаємодії. Перш за все предмет злочину перебуває у взаємозв'язку з дією. Злочинне діяння у вигляді жестів, погроз, нападу, образи, розкрадання і деяких інших його різновидів полягає в психологічному чи фізичному впливі на предмет злочину. Цей вплив, що утворює сутність, основу зовнішнього прояву таких злочинів, є зв'язкова ланка між об’єктом і об’єктивною стороною.
Злочин, скоєний дією, чиниться, як правило, тільки тоді, коли здійснюється вплив на предмет злочину. Стосовно цих злочинів можна сказати, що немає злочину без дії і немає злочину без предмета злочину, якщо дія не спрямована на предмет злочину. Дія взагалі означає певний вплив на щось. Тільки взаємодія цих двох моментів: дія і її спрямованість на предмет злочину -створює підстави для визнання дії злочином. Ці положення, однак, не стосуються злочинів, які умовно можна назвати безпредметними.
Предмет злочину, таким чином, перебуває в певному зв’язку з об’єктивною стороною злочину. Особливості і властивості предмета в багатьох випадках визначають зміст об’єктивної сторони, оскільки і характер діяльності суб’єкта істотно залежить від особливостей об’єкта.
Саме предметом злочину в більшості випадків обумовлюється вибір способу і знарядь впливу на нього.
Разом з тим, злочинними визнаються не всі способи впливу на предмет злочину, а тільки ті з них, які загрожують і вчинюють об’єкту істотну шкоду. Наприклад, виготовлення чи збут кинджалів, фінських ножів чи іншої холодної зброї створює злочин (ч. 2. ст. 263 КК). Зберігання цих предметів складу злочину не створює. Предмет злочину в багатьох випадках характеризує і злочинні наслідки, які є однією з головних ознак об’єктивної сторони злочину. Наприклад, вбивство припускає позбавлення життя лише людини, порушення правил валютних операцій стосується тільки валютних цінностей і т.ін.
В багатьох злочинах предмет є зв’язуючою ланкою між об’єктом і об’єктивною стороною злочину, бо наслідки належить одночасно, як до дії, так і до об’єкта.
висновок
Розглянуті в даній роботі питання не осягають та й не можуть осягнути всього різноманіття такої комплексної проблеми, якою є проблема предмета злочину. Викладене показує, що незважаючи на те, що вказаній проблемі присвячено чимало монографічних досліджень і наукових публікацій, багато її аспектів потребують подальшої розробки.
Успішна підготовка нового кримінального законодавства багато в чому залежить від якості розробки найбільш важливих загальнотеоретичних проблем науки кримінального права. До таких обгрунтовано відносять проблему предмета злочину. Виключна її важливість обумовлюється не тільки теоретично, але й практичним значенням. Так з’ясування предмета злочину дає можливість визначити соціально-політичну та юридичну сутність злочину, сприяє правильній кваліфікації діяння. Саме цим викликаний великий інтерес в науці кримінального права до проблеми предмета злочину.
Список використаної літератури
1. Конституція України, 1996 р.
2. М.Й.Коржанський, Кримінальне право України. Загальна частина., Київ, 1996 р.
3. Б.С.Волков, Кримінальне право. Казань, 1968 р.
4. М.І.Бажанов. Кримінальне право України. Загальна частина. Дніпропетровськ, 1992.
5. Кримінальний Кодекс України. Київ, 2001 р. Видавництво “Істина”.
6. кримінальне право України. Загальна частина. К.Юрінком, Інтер-98 р. Матишевський П.С., Андрушка П.П., Шапченко С.Д.
7. Уголовное право Украины. Общая часть. Киев-1995. Михайленко П.П.
8. Кримінальне право України. Курс лекцій. Н.В.Чернишов, М.В.Володько, М.А.Хазін, Київ, 1995 р.
9. Никифоров Б.С. Кримінальне право. Загальна частина. Москва, 1989 р.
10. Піонтковський А.А. Кримінальне право. Загальна частина. Москва, 1982 р.
[1] Кримінальний Кодекс України, Київ, Видавництво “Істина”, 2001 р.
2 М.Й.Коржанський. Кримінальне право України. Загальна частина, Київ, 1996 р.
3 Кримінальний Кодекс України. Київ, 2001 р. Видавництво “Істина”
4 Никифоров Б.С. Кримінальне право. Загальна частина. Москва. 1988 р. ст. 76.
5 Піонковський А.А. Кримінальне право. Загальна частина. Москва, 1982 р., ст. 48.
6 Б.Волков. Кримінальне право. Казань, 1968 р. ст. 89.
7 Кримінальний Кодекс України. Видавництво “Істина”, Київ, 2001 р.
8 М.І. Бажанов. Кримінальне право України.
9 Кримінальний Кодекс України. Видавництво “Істина”, Київ, 2001 р.
10 Уголовное право Украины. Киев, 1995. Михайленко П.П. ст. 127.
11 Кримінальне право України. Загальна частина. К.Бронком. Інтер – 98. Матишевський П.С., Андрушко П.П., Шапченко С.Д. ст. 123.
12 Кримінальне право України. Курс лекцій. Н.В.Чернишов., М.В. Володька, М.А.Хазін. Київ, 1995 р. ст. 89.
Завантажити реферат