Способами розголошення інформації, що становить таємницю досудового слідства, можуть бути: 1) безпосереднє розголошення; 2) по телефону; 3) у листі; 4) у пресі; 5) по радіо; 6) по телебаченню і т.ін.
Нами було розглянуто ряд причин і способів розголошення інформації, що становить таємницю досудового слідства. На нашу думку, висвітлення цих питань сприятиме вдосконаленню як теоретичних розробок щодо збереження таємниці досудового слідства, так і процесу розслідування по кримінальним справам.
1. Див.: Гузь В.І. Організація та тактика діяльності підрозділів внутрішньої безпеки по протидії розвідницьким заходам злочинних формувань // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: Зб. наук. пр. — Х., 1997. — Вип. 3, 4. — С. 145.
2. Див.: Лавров В.П. Проблема обеспечения следственной тайны в условиях развития демократии и гласности // Проблемы демократизации предварительного следствия: Сб. науч. тр. / Отв. ред. Ф. В. Глазырин и др. — Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1989. — С. 81.
3. Див.: Горский Г.Ф. Научные основы организации и деятельности следственного аппарата в СССР: Автореф. дис. д-ра юрид. наук / ВШ МВД СССР. — М., 1973. — С. 10.
4. Див.: Павлов Н.Е. Средства массовой информации в обнаружении и раскрытии взяточничества // Коррупция в России: состояние и проблемы. — М., 1996. — Вып. 1. — С. 147.
5. Див.: Там само. — С. 145.
6. Див.: Бахин В.П., Весельский В.К., Карпов Н.С. Проблемы оптимизации следствия // Современные проблемы криминалистики: Академия управления. — М., 1998. — С. 77 — 78.
7. Див.: Ефимичев С.П. Уголовно-процесуальное законодательство и проблемы борьбы с организованной преступностью // Коррупция в России: состояние и проблемы. — М., 1996. — Вып. 1. — С. 118.
8. Див.: Гольдман А. Право обвиняемого на защиту и обеспечение тайны следствия // Советская юстиция. — 1992. — № 23 – 24. — С. 14.
9. Див.: Зорин Г.А. Идея и перспективы криминалистического преактивизма // Юридическая наука и образование в Республике Беларусь на рубеже XX — XXI веков: Матер. междунар. науч. – практ. конфер. / Под ред. проф. Г. А. Зорина. — Гродно: ГрГУ, 1998. — С. 26.
10. Див.: Бедняков Д.И. Непроцессуальная информация и расследование преступлений. — М.: Юрид. лит., 1991. — С. 73.
11. Див.: Оперчук А.Ф. Організація взаємодії слідчих і органів дізнання при розкритті та розслідуванні найбільш тяжких злочинів // ГПУ, ГСУ: Матеріали навчально-методичного семінару прокурорів-криміналістів, начальників слідчих відділів з питань роботи щодо розкриття та розслідування найбільш тяжких злочинів проти особи у сфері економіки, 27–28.11.1997 р. — К., 1998. — С. 85.
12. Див.: Кустов А.М. Криминалистическое учение о механизме преступления: Автореф. дис. д-ра юрид. наук. — М., 1997. — С. 23.
13. Див.: Мешков В.М. Противодействие коррумпированным лицам на стадии предварительного следствия // Коррупция в России: состояние и проблемы. — М., 1996. — Вып. 1. — С. 124–126.
14. Див.: Шепитько В.Ю. Тактика расследования преступлений, совершаемых организованными группами и преступными организациями. — Х., 2000. — С. 43.
15. Комсомольская правда. — 2000. — 12 мая. — С. 13.
16. Практика уголовного сыска: Науч. – практ. сб. / А. Ваксян. — М.: Лига Разум, 1999. — С. 65.
17. Див.: Там само. — С. 215.
18. Проблеми боротьби з організованою злочинністю в регіоні (за матеріалами Харківської та Полтавської областей). — Х., 1999. — С. 71.