Щодо промисловості, то цей сектор становить близько 43% всієї економіки країни. В цій галузі провідне місце становить виноробство, а також ювелірні вироби.
За останні 10 років роль промисловості у розвитку економіки країни збільшилася. Хоча, в основу імпорта покладено саме промислові товари, та товари харчової промисловості, цьому сектору в країні приділяється велика увага. Поруч із особистими малими промисловими підприємствами, які виробляють будівничі матеріали, керамічні та трикотажні вироби, на території республіки знаходяться філії деяких італійських машинобудівних та інших фірм, які діють тут через нижчі, ніж в Італії податки.
Основний вид транспорту в Сан-Марино – автомобільний. Територія країни поєднується з територією Італії великою автострадою.
Близько 54% в економіці країни становить сфера послуг.
Як вже зазначалося раніше, уряд Сан-Марино основну увагу приділяє туристичному сектору, приватні підприємства цим займаються теж більше, ніж іншими галузями. Тільки утримання різноманітних готелів для численних іноземних туристів вже заноситься до одногт з найголовніших секторів економіки. Завдяки туризму валовий внутрішній прибуток Сан-Марино на 2000 рік станови близько 600 млн. доларів США.
Телефонний зв’язок країни, а саме всі місцеві лінії – це є автоматична телефонна система, повністю інтегрована в італійську телефонну мережу, що ще раз доводить тісні взаємостосунки країн. Крім того слід згадати про шосейний та авіаційний зв’язок з італійським портом Ріміні.
З 1 січня 1999 року введена фіксована ставка ліри по відношенню до нової валюти євро – 1 936, 27 лір за один євро.
Таким чином, можна зробити висновки, що економіка Сан-Марино досить стабільна, та не передбачає ніяких рецесій. Слід зазначити, що країною експортують будівниче каміння, вапно, каштан, пшениця, шкіри, консервації та ін. Імпорт складають переважно промислові та харчові товари.
4. Участь у світовому господарстві та міжнародні відносини.
Зовнішню торгівлю Сан-Марино важко назвати визначною та важливою для розвитку економіки. Вся статистика таких даних включається до статистики Італії, тому простежити процентні співвідношення цієї торгівлі майже неможливо. Проте важливе місце у розвитку країни займають участі в різноманітних організаціях та стосунки з різними країнами.
Головною силою Республіки є високий громадянський дух жителів Сан-Марино, що проявляється в основних напрямках міжнародних відносин країни, згідно з якими санмаринці встановили співпрацю з багатьма важливими міжнародними організаціями. Сан-Марино є державою-членом Всесвітньго поштового союзу, Міжнародного Комутету Червоного Хреста, Міжнародної палати правосуддя, конференції ООН з питань торгівлі та розвитку, Міжнародного інституту економічних наук, міжнародного інституту уніфікації приватного права, світової організації з туризму, міжнародного союзу телекомунікацій, ЮНЕСКО, міжнародної організації з питань праці і т.д.
Сан-Марино є діючим членом Європейської Ради, а також країною – спостерігачем в ООН у Нью-Йорку.
Дипломатичні представництва і консульства Сан-Марино є в багатьох державах, які, в свою чергу, акредитують своїх послів і консулів на горі Титано.
Потрібно згадати про засідання щодо безпеки і співпраці в Європі, які почалися в Хельсінках 3 липня 1973 року. В ньому активну участь брало Сан-Марино. Країни-учасниці брали до уваги значення, яке має пристосування виробництва до вимог зовнішніх ринків для розширення міжнародної торгівлі, розуміючи необхідність більшого врахування потенційних споживачів. Країни намагатимуться сприяти поліпшення умов для здійснення заходів, направлених на вплив на розвиток торгівлі та задоволення запросів споживачів в тому, що стосується імпорту, шляхом вивчення ринку та проведення реклами. Сан-Марино на цих форумах брало досить активну участь. Його представниками було запропоновано там, де це необхідно, створювати служб спорядження, обслуговування після продажу та підготовки необхідного місцевого технічного персоналу.
На завершення слід зазначити, що Сан-Марино – це перспективна держава. І, не зважаючи на свою малу територію, вона здійснює активну діяльність у європейських та світових процесах, завдяки своєму географічному положенню та добре розвинутій економіці.
Література.
1. Білорус О.Г. Глобалізація і безпека розвитку: монографії. – К.: КНЕУ, 2001.
2. Юрківський В.М. “Країни світу”. – К.: Либідь, 1999.
Завантажити реферат