Аналіз економічних і бухгалтерських витрат

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1. СУТНІСТЬ ВИТРАТ. ПОНЯТТЯ ВИТРАТ З ПОГЛЯДУ ЕКОНОМІСТА ТА БУХГАЛТЕРА.

2.СТРУКТУРА ЕКОНОМІЧНИХ ВИТРАТ В КОРОТКОСТРОКОВОМУ ПЕРІОДІ

3.СТРУКТУРА ЕКОНОМІЧНИХ ВИТРАТ В ДОВГОСТРОКОВОМУ ПЕРІОДІ

РОЗДІЛ II

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

1.ЗНАЧЕНЯ ПОНЯТТЯ СОБІВАРТІСТЬ.

2.РОЗРАХУНОК ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПОСЛУГ -

2.1.РОЗРАХУНОК РІЧНОГО ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА ПОСЛУГ У НАТУРАЛЬНОМУ ВИМІРІ.

2.2.РОЗРАХУНОК ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА І РЕАЛІЗАЦІЇ ПОСЛУГ У ГРОШОВОМУ ВИМІРІ.

3. РОЗРАХУНОК ОБЛІКОВОГО СКЛАДУ РОБІТНИКІВ БРИГАДИ ТА ФОНДУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТНІ.

3.1. РОЗРАХУНОК ОБЛІКОВОГО СКЛАДУ.

3.2.РОЗРАХУНОК ФОНДУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТНІ РОБІТНИКІВ.

4. РОЗРАХУНОК СОБІВАРТОСТІ ВИРОБУ, ПРИБУТКУ ТА РЕНТАБЕЛЬНОСТІ

4.1. РОЗРАХУНОК СОБІВАРТОСТІ ВИРОБУ

4.2.РОЗРАХУНОК ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

4.3. РОЗРАХУНОК РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА «КВІЦПРОМТЕКСТИЛЬ»

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Традиційні структури та форми господарювання змінюються. У цих умовах керівники підприємств, вивчаючи і формуючи те , що називається цивілізованою формою ринкових відносин, стають своєрідними “архітекторами“ розвитку нових господарських зв'язків і методів здійснення господарської діяльності.

В таких умовах розвитку економіки в країнах колишнього радянського союзу, все більше і більше зростає роль витрат підприємства, як невід’ємної складової виробничого процесу, що в свою чергу вимагає повного переосмислення теорії виробництва починаючи від вхідних ресурсів і закінчуючи кінцевим продуктом, готовим для продажу. Визначення витрат - це невід’ємна умова успіху, тому що від їх обсягу безпосередньо залежить розмір прибутку, який одержить підприємець.

У ринковій економіці виробництво має товарний характер, тому витрати факторів виробництва в натуральному вигляді отримують вартісну оцінку і перетворюються на витрати виробництва. Головною метою моєї курсової є вивчення суті виробничих витрат, іх видів, розгляд витрат у короткостроковому та довгостроковому періодах.

У першому розділі роботи викладені теоретичні основи витрат. Я намагатимусь пояснити, яка різниця існує між витратами з погляду економіста та бухгалтера.

В розрахунковій, тобто другій частині даної праці, я розрахую собівартість продукції на прикладі жіночої зимової куртки підприємства „Квіцпромтекстиль”. Для точного обчислення собівартості важливе значення має вірний вибір об’єкту калькулювання і калькуляційної одиниці. Під об’єктом калькулювання розуміють надані підприємством послуги і вироблену продукцію. Калькуляційна одиниця – це одиниця виміру об’єкту калькулювання. Розрізняють кошторисну, планову та звітну калькуляцію.

 

РОЗДІЛ I

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

 

1. СУТНІСТЬ ВИТРАТ. ПОНЯТТЯ ВИТРАТ З ПОГЛЯДУ ЕКОНОМІСТА ТА БУХГАЛТЕРА.

Витрати виробництва або загальні витрати – це витрати будь-якого підприємства. Вони дорівнюють вартості ресурсів, які витрачаються на виробництво певного обсягу товарів та послуг.

У тому випадку, коли суспільство розглядається як єдиний виробник, витрати називаються спільними. При розгляді окремого підприємства витрати називаються частковими.

Альтернативні витрати – це вартість ресурсів при найкращому з можливих варіантів їх використання.

Економіст розглядає витрати інакше, ніж бухгалтер, який дбає про фінансову звіт­ність фірми. Бухгалтери, як правило, розглядають фінанси фірми в ретроспективі, оскільки вони мають слідкувати за вкладеннями та зобов'язаннями, а також оці­нювати діяльність фірми в минулому. Бухгалтерські витрати включають фактичні видатки та амортизаційні нарахування на капітальне устаткування, які визнача­ютьсяна основі допустимих норм амортизації, визначених внутрішньою податковою інспекцією.

Структура бухгалтерських витрат має такий вигляд:

1. Матеріальні витрати – це вартість сировини і матеріалів, вартість малоцінних та швидкозношуваних інструментів:

a. загальна вартість покупних матеріалів для упаковки та зберігання;

b. вартість напівфабрикатів та комплектуючих;

c. вартість робіт та послуг, що надаються сторонніми підприємствами;

d. вартість усіх видів пального;

2. Заробітна плата;

3. Відрахування на соціальні потреби:

a. нарахування на фонд заробітної плати;

4. Амортизаційні відрахування;

5. Інші витрати.

З іншого боку, економісти розглядаютьдіяльність фірми у перспективі. Вони цікавляться тим, якими будуть витрати в майбутньому, а також тим, як фірма може перегрупувати свої ресурси з метою зменшення витрат та збільшення прибутків. Вони, отже, повинні визначати вартості втрачених альтернатив, тобто відмови від можливості більш ефективно використати ресурси фірми.

Внутрішні витрати (неявні) – це грошові платежі, які б могли отримати власники підприємства при альтернативному використанні ресурсів, що їм належать (час власника фірми, фізичний капітал тощо).

Зовнішні витрати (явні) – це грошові видатки постачальникам ресурсів, які не належать власникам підприємства. Це сума всіх платежів підприємця, пов’язана з залученням необхідних економічних ресурсів (заробітна плата найманим робітникам, відсотки за отримані кредити, оренда, рента, сировина, електроенергія тощо).

Зовнішні та внутрішні витрати формують економічні витрати підприємства.

Для прикладу візьмемо фірму, яка є власником будівлі, а отже, не платить за оренду офісу. Чи означає це, що вартість офісу для фірми дорівнює нулю? Хоча бухгалтер може вважати, що ці витрати дорівнюють нулю, економіст зазначить, що фірма могла б отримувати орендну плату, здаючи офіс іншій компанії. Ця нереалізована можливість і є вартістю втраченої альтернативи по використанню приміщення офісу і мас розгля­датися як складова частина видатків на діяльність компанії.

І бухгалтери, і економісти включають у свої розрахунки фактичні витрати. До складу фактичних витрат входять: заробітна плата робітників, оклади службовців вартість матеріалів та орендна плата. Для бухгалтерів фактичні витрати важливі оскільки вони включають прямі виплати компанії іншим фірмам та особам, з якими вона має справу. Ці витрати мають знати і економісти, оскільки вартість заробітної плати та матеріалів — це ті гроші, які могли б дати користь десь в іншому місці. При цьому вартість втраченої альтернативи може входити до складу фактичних витрат наприклад, якщо фактична плата за працю перевищує плату, що склалася на ринку праці з конкуренцією.