СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З МЕТЕОРОЛОГІЇЇ ТА ГІДРОЛОГІЇ
А
Абісаль (від грецького a’byssol – бездонний) – зона найбільших морських глибин (> 2000 м), яка належить до ложи океану.
Абісальні відкладення – глибоководні морські відкладення, що накопичуються на глибинах понад 2000 м. До них належать органогенні іли та червоні глибоководні глини.
Абляція (від латинського ablatio – відняття) – зменшення маси снігу чи льоду на льодовику внаслідок його танення та випаровування.
Абсолютна вологість – щільність водяної пари в повітрі; практично – кількість водяної пари в грамах в 1 м3 повітря при даній температурі.
Абсолютний максимум – найбільше значення метеорологічного елементу в даній місцевості чи на всій Землі за багаторічний період спостережень.
Абсолютний мінімум - найменше значення метеорологічного елементу в даній місцевості чи на всій Землі за багаторічний період спостережень.
Агрокліматологія (від грецького agros – поле, klima - клімат, logos - наука) – вчення про клімат як про чинник землеробства.
Адвекція – переніс повітря та його властивостей в горизонтальному напрямку.
Адіабата – крива, що графічно зображує зв¢язок між двома характеристиками стану атмосферного повітря при адіабатичних процесах в атмосфері.
Адіабатичні процеси (від грецького adiabatos - замкнений) в атмосфері – зміни стану повітря, що відбуваються без обміну теплом з оточуючим середовищем. Температура повітря змінюється разом зі зміною тиску за рахунок стиснення чи розширення повітря. Адіабатичне зниження тиску і температури відбувається при висхідних рухах повітря і навпаки – при низхідних. В сухому та ненасиченому повітрі зниження чи підвищення температури на кожні 100 м дорівнює 10С. У повітрі, насиченому водяною парою – приблизно 0,50С.
Айсберг – глиби материкового льоду, що плавають в океані, морі. Утворюються після відколювання країв льодовика, які опускаються в воду. Більше 5/6 маси льодовика знаходиться під водою.
Акваторія (від латинського aqva – вода) – ділянка водної поверхні певної водойми.
Активна температура – температура повітря більша за біологічний мінімум протягом всього періоду вегетації.
Активний вплив на атмосферу – різні впливи людини на хід атмосферних процесів: розсіювання хмар, туману, запобігання граду, послаблення заморозків тощо.
Актинометр – прилад для вимірювання прямої сонячної радіації.
Альбедо – характеристика відбиваючої властивості поверхні по відношенню до сонячної радіації. Визначається відношенням радіації, відбитої даною поверхнею, до радіації, що надійшла на цю поверхню (у відсотках).
Альбедометр – прилад для вимірювання альбедо земної поверхні.
Анемометр – прилад для визначення швидкості вітру.
Анероїд – прилад для вимірювання атмосферного тиску, що діє без рідини.
Аномалія – відхилення показника будь-якого елемента від його багаторічного середнього значення.
Антарктична (арктична) повітряна маса – формується над льодовою поверхнею Антарктиди (Арктики) - дуже холодна, суха і прозора.
Антарктичний (арктичний) фронт –один з головних атмосферних фронтів, що поділяє полярні повітряні маси і помірні. Змінює своє положення по сезонах.
Антициклон – замкнена область підвищеного атмосферного тиску з максимальним тиском в центрі. Вітри в антициклоні огинають центр за годинниковою стрілкою в північній півкулі і проти годинникової стрілки в південній. Низхідний рух повітря в антициклоні обумовлює неутворення хмарності. Влітку переважає жарка та суха погода, взимку – морозна та ясна.
Арідний клімат – сухий клімат, при якому атмосферне зволоження недостатнє для обробки сільськогосподарських культур.
Артезіанські води – напорні підземні води, розташовані у водоносних шарах між водонепроникними.
Атмосфера – повітряна оболонка Землі, пов¢язана з нею силою тяжіння.
Атмосферне збурення – загальна назва циклонічних та антициклонічних вихорів в атмосфері.
Атмосферна електрика – електричні явища, що відбуваються в атмосфері (блискавки, вогні Святого Ельма, полярні сяйва).
Атмосферний тиск – тиск, з яким атмосфера діє на земну поверхню і всі предмети, що на ній розташовані.
Атмосферні аерозолі – тверді і рідкі частини, звішені в повітрі. Збільшують розсіювання сонячної радіації і зменшують видимість.
Атмосферні опади – вода в рідкому чи твердому стані, що випадає з хмар чи безпосередньо з повітря на земну поверхню та предмети. З хмар випадають: дощ, мряка, сніг, мокрий сніг, крупа, град, льодяний дощ. З повітря виділяються: роса, рідкий наліт, іній, твердий наліт, паморозь.
Б
“Бабине літо” - більш чи менш тривалий період теплої та сухої погоди в другій половині вересня, пов¢язаний зі стійким антициклоном.
Бакинський норд – див. “бора”
Баланс зволоження – різниця між кількістю опадів та випаровуванням за певний період часу. Додатній баланс зазначає надлишок вологи, від¢ємний – нестаток.
Балансомір – прилад для вимірювання величини радіаційного балансу Землі.
Барична ступінь – відстань, на яку атмосферний тиск з висотою зменшується на одиницю. Описується барометричною формулою Бабіне.
Баричне поле – просторовий розподіл атмосферного тиску.
Баричний градієнт – зміна тиску на одиницю відстані. Горизонтальний баричний градієнт розраховується на 100 км і є однією з головних характеристик вітру.
Баричний максимум – див. “антициклон”.
Баричний мінімум – див. “циклон”.
Барометр – прилад для вимірювання атмосферного тиску. Найчастіше вживають ртутний барометр і анероїд.
Батиметрія – засіб виміру глибин спеціальними приладами (лот, ехолот).
Батометр – прилад для забору проб води з глибини.
Безстічна область – область, яка не має стоку поверхневих вод в океан.
Безстічне озеро – озеро, що не має поверхневого стоку.
Берег – прикордонна межа суходолу і водного простору чи водостоку.
Берегова лінія – лінія перетину поверхні водойми з поверхнею суходолу.
Біла ніч – літня ніч в високих широтах, коли вечірні сутінки відразу переходять в ранкову зорю.
Біфуркація річки – розподіл водного потоку річки на два потоки.
Блинчастий лід – льодові утворення округлої форми, що утворюються в морях Північного Льодовитого океану з льодовикового сала (початкова стадія замерзання води в морі).
Блискавиця – світові явища на горизонті при віддаленій грозі, коли не видно блискавки і не чути грому, але помітне освіщення блискавками хмар.
Болото – надмірно зволожена ділянка суходолу, що має шар торфу потужністю не менше 0,3 м.
Бора – сильний холодний вітер, що направлений вниз по схилу і приносить різке похолодання.
Завантажити реферат