Океанічні жолоби, западини – довгі вузькі зниження дна океанів з глибиною більше 6000 м. Є зоною субдукції, тобто зоною занурювання більш важкої океанічної тектонічної плити під більш легку – материкову.
Океанічність клімату – властивість клімату протилежна континентальності.
Океанологія – наука про Світовий океан як частину гідросфери.
Оклюзія циклону – в циклоні; швидко рухаючись, холодний фронт наздоганяє теплий і змикається з ним, в наслідок чого повітря теплого сектору циклону витискується вгору. Характеризується сильними зливовими опадами. Після оклюзії циклон заповнюється холодним повітрям і припиняє свою дію.
Око бурі – центр тропічного циклона діаметром в декілька десятків кілометрів із повільним вітром, відсутністю опадів і ясним небом.
Оліготрофне болото – див. “верхове болото”.
Оліготрофне озеро – глибоке, бідне рослинним планктоном, з малою мінералізацією і рівномірним розподілом кисню влітку і взимку.
Опадомір – прилад для виміру опадів з приймальною площею 200 см2 і вітровим пелюстковим захистом.
Орографічні хмари – хмари, що виникають при адіабатичному підйомі повітря і його перетіканні через гірський хребет.
Осередок повітряної маси – район, в якому повітряна маса формується як одне ціле.
П
Паводок – значне підвищення водності річки в межах річного циклу, що виникає нерегулярно; утворюється під час сильних дощів чи під час відлиги.
Падіння річки – різниця висот рівнинної поверхні води річки в двох різних точках на деякій відстані.
Пак – потужний, багаторічний лід океану, що утворюється в полярних широтах. Товщина від 3 до 10 м.
Палеокліматологія – наука, що вивчає кліматичні умови Землі в минулі геологічні епохи.
Паморозь – відкладення кристалів льоду на гілках дерев, стінах, стовпах. Тобто вертикальних поверхнях, внаслідок сублімації водяної пари при надходженні теплої повітряної маси.
Пасат – постійні вітри в тропічних широтах, що дмуть по звернених до екватора периферіях тропічних антициклонів. У поверхні Землі внаслідок тертя і дії сили Коріоліса з переважаючим напрямком в північній півкулі – північно-східним, в південній – південно-східним.
Пелагіаль – товща води озер, морів, океанів, що є середовищем життя організмів (нектону і планктону)
Перекат – характерна для рівнинних річок форма дна на ділянках між меандрами, що утворюється внаслідок відкладання наносів.
Перетворення водного балансу – система заходів, направлена на збільшення об¢ємів більш важливих для народного господарства видів природних вод за рахунок скорочення інших, менш важливих.
Перисті хмари – окремі тонкі білі нитки, зібрані в пучки, гряди тощо. Складені з льодяних кристалів, спостерігаються вище 6000 м. Міжнародна назва – Cirrus. Поява перистих хмар в західній частині горизонту в наших регіонах пов¢язана з наближенням фронтів і циклонів. Рівномірно розташовані на небосхилі перисті хмари говорять про стійкість даної погоди.
Перисто-купчасті хмари – гряди чи купи тонких білих хмар без тіні, побудовані з дрібних елементів. Складені з льодяних кристалів. Спостерігаються вище 6000 м над земною поверхнею. Їх з¢явлення пов¢язане з наближенням холодного фронту. Міжнародна назва – Cirrocumulus.
Перисто-шаруваті хмари – “білясте прозоре покривало”, складене з льодяних кристалів. З¢являється при наявності навколо Сонця чи Місяця оптичних явищ – гало тощо. Спостерігається вище 6000 м над поверхнею Землі і пов¢язані з наближенням теплого фронту. Міжнародна назва – Cirrostratus.
Пилова буря – переніс сильним вітром в великих кількостях частинок пилу і піску. Поширені в пустелях, напівпустелях, в орних степах, де дмуть сильні вітри.
Підземний лід – лід, що залягає в мерзлих верхніх горизонтах ґрунту.
Підземний стік – переміщення води в підземних шарах ґрунту під впливом гідравлічного напору чи під дією сили тяжіння.
Підземні води – води, що знаходяться в верхній частині земної кори. Заповнюють проміжки, пори, тріщини, пустоти. В ґрунті заповнюють капіляри. Поділяються на води зони аерації, ґрунтові і артезіанські.
Підпір – підвищення рівня води в річці в результаті побудови греблі чи природних перепон: звуження русла, заростання русла, зажори, затори тощо.
Підстилаюча поверхня – поверхня Землі – ґрунт, рослинність, лід, вода, що взаємодіє з атмосферою.
Плавні – заболочені чи підтоплені ділянки річок у гирла, вкриті важкопрохідними заростями вологолюбної рослинності.
Плесо – глибока ділянка русла річки, розташована між перекатами.
Плювіограф – самописний прилад для реєстрації рідких атмосферних опадів.
Поверхневий стік – стік води атмосферних опадів з певної території в річки.
Повінь – щорічно повторювана фаза водного режиму, що характеризується найбільшою кількістю води в річці та максимальними рівнями.
Повітряна маса – великий об¢єм повітря в тропосфері з певними властивостями, що рухається як одне ціле.
Повна вода – найвищий рівень в морі чи океані під час припливу.
Поглинання радіації – трансформація сонячної радіації в теплову підстилаючою поверхнею чи атмосферою.
Погода – стан нижнього шару атмосфери в даному місці в даний час. Характеризується рядом метеорологічних елементів.
Полюс холоду – область з найбільш низькими температурами повітря у земної поверхні. В північній півкулі – це Оймякон з абсолютним мінімумом –720С, в південній – станція “Восток” – -89,20С.
Полярна ніч – період, коли Сонце більше 24 годин не з¢являється з-за горизонту. Найкоротша полярна ніч спостерігається на широті 66033¢ (1 добу), найдовша на полюсі – 6 місяців.
Полярне повітря – повітряна маса, що формується над полярними широтами. Відрізняється низькими температурами, сухістю і прозорістю.
Полярний день – період, коли Сонце не заходить за горизонт більше 1 доби. Найкоротша полярна ніч спостерігається на широті 66033¢ (1 добу), найдовша на полюсі – 6 місяців.
Полярний клімат – клімат постійного морозу з температурами майже завжди нижче 00С, кількістю опадів 200-300 мм на рік.
Полярний фронт – межа між помірним повітрям і тропічним. Іноді його називають помірним фронтом.
Полярні кола – паралелі 66033¢ в північній і південній півкулях, де спостерігаються полярні день і ніч по 24 години.
Попуски води – короткочасні штучні випуски води з водосховищ.
Пороги – мілководні кам¢янисті чи скелясті ділянки в руслі річки, утворені внаслідок виходу твердих гірських порід до поверхні Землі.
Прибій – явище руйнування морських хвиль при набіганні їх на берег.
Приглибий берег – берег, підводна частина якого різко збільшує свої глибини.
Приземний шар повітря – шар повітря над земною поверхнею висотою 250 м.
Завантажити реферат