Припай – суцільний льодяний покрив, що примерзає до берега.
Припливи і відпливи – періодичні коливання рівня океану внаслідок сил притягання Місяця і Сонця, відцентрових сил обертання Землі.
Прісна вода – вода з солоністю менше 10/00 (1 г/л).
Прісне озеро – озеро, що має прісну воду. Проточні і стічні озера завжди прісні.
Провальне озеро – карстове озеро, що утворилось внаслідок розчину гірських порід.
Прогноз погоди – складання науково-обґрунтованих передбачень про майбутнє стану погоди.
Прозорість атмосфери – здатність атмосфери пропускати сонячну радіацію. Найбільш прозора атмосфера над Антарктидою.
Прозорість води – здатність води пропускати сонячне світло. Найбільш прозора вода в Саргасовому морі – до 66 м.
Проміле – одна тисячна частка якої-небудь величини. В проміле визначають солоність води, нахил річки тощо.
Протік – вторинне русло річки при його поділі на декілька рукавів.
Протока – вузький водний простір, що поділяє ділянки суходолу і поєднує водні басейни.
Профіль рівноваги – повздовжній профіль річки, що утворився в результаті тривалого розливу, коли всі нерівності дна згладжуються, тобто відкладення і розлив наносів стають рівними між собою.
Профундаль – глибока частина озер, морів, океанів, куди не потрапляють хвилі, вітрове перемішування.
Пружність водяної пари – тиск водяної пари, що утримується в повітрі, в мілібарах (мб).
Пружність насичення – максимально можливий вміст водяної пари при даній температурі.
Пряма сонячна радіація – сонячна радіація, що доходить до земної поверхні у вигляді пучку паралельних променів від Сонця. Змінюється в залежності від висоти знаходження Сонця над горизонтом, прозорості атмосфери та хмарності.
Психрометр – прилад для виміру температури і вологи повітря. Складається з двох термометрів, у одного з яких резервуар обгорнутий змоченим батистом.
Психрометрична будка – жалюзійна будка особливої конструкції, розташована на метеорологічному майданчику. В ній встановлюють психрометр, волосяний гігрометр, максимальний і мінімальний термометри чи самописні прилади.
Пустелі – території з надмірно посушливим кліматом, де випаровуваність в багато разів перевищує річну кількість опадів.
Р
Радіаційний баланс земної поверхні (залишкова радіація) – різниця між поглинутою радіацією і ефективним випромінюванням цієї поверхні. Річні його величини в цілому для Землі додатні.
Радуга – оптичне явище в атмосфері, що уявляє собою одну, дві чи декілька різнокольорових дуг, що спостерігаються на фоні хмари, якщо вона розташована напроти Сонця. Пов¢язана з дифракцією, заломленням і відбиттям світла в водяних краплях.
Рапа – насичена, солями вода солених озер.
“Ревучі сорокові” – традиційна назва сорокових широт південної півкулі, для яких характерні сильні західні вітри і шторми.
Регенерація циклону – вторинне занурення циклону, який почав заповнюватись, внаслідок вторгнення в район циклону свіжої маси холодного повітря.
Регулювання стоку – штучний перерозподіл стоку за часом відповідно вимогам споживання, який відбивається в збільшенні чи зменшенні стоку в порівнянні з природним режимом в певні періоди.
Режим річок – закономірна зміна стану річок за часом, яка залежить в першу чергу від кліматичних умов. Виявляється у вигляді коливань рівней і витрат води.
Реліктові озера – озера, які є залишками моря, що колись існувало на місці, де вони зараз знаходяться.
Рідкий наліт – плівка води, що утворюється на навітряних холодних схилах (стінках) при надходженні теплого повітря.
Річка – водний потік, що тече в сформованому ним руслі. Характеризується довжиною, широтою, площею басейну, глибиною, падінням, рівнями, витратами води і наносів, хімічним складом.
Річкова мережа – сукупність всіх річок, що знаходяться в межах певної території.
Річкова система – сукупність притоків головної річки.
Річковий басейн – частина земної поверхні, з якої стік води потрапляє в окрему річку чи річкову систему.
Річковий стік, об¢єм стоку – кількість води, що протікає в річному руслі за певний період часу.
Роза вітрів - діаграма, яка показує повторюваність вітрів різних напрямків в даній місцевості (за місяць, сезон чи рік).
Розсіл, розсільні води – води, в яких вміст розчинених солів складає більше 50 г/л.
Роса – дрібні краплі води, що утворились на поверхні Землі і предметах в результаті конденсації за умов охолодження при нічному ефективному випромінюванні.
Русло – найбільш знижена частина річкової долини, по якій відбувається стік води на протязі всього року.
С
Самум – шквалистий гарячий вітер з піщаною чи пильною бурею в пустелях Аравії та Північної Африки.
Сапропель – органічний мул, що утворюється на дні застійних водойм в результаті перегнивання залишків рослинних і тваринних організмів.
Світовий океан – водний простір земної кулі за межами суходолу.
Сезонна мерзлота – природне явище, що викликає утворення мерзлих горизонтів, які відтають протягом теплого періоду.
Сейжи – стоячі хвилі в невеликих замкнених водоймах, які є коливанням всієї маси води відносно центра водойми під впливом різної зміни атмосферного тиску.
Сель – короткочасний бурхливий паводок на гірських річках з величезною кількістю наносів, що надає йому характер бруднокамінного потоку.
Семиарідний клімат, напіварідний клімат – клімат із зволоженням, але частими засухами. Характерний для степів.
Середземні моря – моря, які сильно врізаються в суходіл і сполучаються з океаном однією чи декільками протоками.
Середземноморський клімат – вид субтропічного клімату з сухим літом та дощовою зимою.
Сизигійний приплив – найбільший приплив, коли Сонце і Місяць знаходяться з однієї сторони від Землі і їх сили тяжіння складаються.
Сила вітру – швидкість вітру, що визначається в балах за шкалою Бофорта.
Сила Коріоліса – див. відхиляюча сила обертання Землі.
Сила тертя – результуюча напрямків, що діють на одиничний об¢єм повітря. Сила тертя зменшує швидкість вітру і відхиляє його напрямок в сторону низького тиску.
Синоптика – наука про передбачення погоди.
Скрес річок – процес руйнування льодового покриву на річках .
Смерч – сильний атмосферний вихор з вертикальною віссю в декілька десятків метрів. Виникає під потужною купчасто-дощовою хмарою і переміщується разом з нею. Швидкість руху повітря в середині смерчу досягає 100 м/с при сильній висхідній складовій.
Сніг – тверді опади у вигляді шестигранних платівок чи шестигранних призм. Випадає в основному з шарувато-дощових хмар.
Снігова крупа – тверді опади, що випадають з хмар у вигляді сніжних білих комочків неправильної округлої форми.
Завантажити реферат