Аналіз економічних і бухгалтерських витрат

Рис.2. Криві середніх та граничних витрат

Зміни витрат у короткостроковому періоді відоб­ражають дію закону спадної граничної продуктивнос­ті змінного фактора. До того часу, поки фірма зможе знаходити всі потрібні ресурси за постійними цінами, зміни витрат у короткотерміновому періоді можна пояснити змінами середнього та граничного продукту змінного фактора.

U-подібна форма кривих середніх сукупних та середніх змінних витрат доводить, що на вироб­ництві середній продукт спочатку збільшується, а по­тім зменшується. Точка мінімуму середніх змінних витрат збігається з точкою максимуму середнього продукту змінного фактора. .

3.СТРУКТУРА ЕКОНОМІЧНИХ ВИТРАТ В ДОВГОСТРОКОВОМУ ПЕРІОДІ

На протязі довгого періоду часу всі бажані зміни в структурі ресурсів можуть бути втілені у життя як галуззю, так і окремими її складовими. Підприємство може змінювати масштаби своїх виробничих потужностей; воно може встановити додаткове обладнання або залишити у своєму володінні меншу кількість цього обладнання. Галузь в цілому також може змінити свої масштаби; часу в довгостроковому періоді достатньо для того, щоб нові підприємства могли увійти в галузь, а існуючі – вийти з неї.

Аналізуючи витрати у довгостроковому періоді слід мати на увазі, що при цьому немає поділу на постійні та змінні витрати: усі витрати можуть змі­нюватися залежно від обсягу виробництва. Можна відмовитися від оренди чи повернути кредит, продати основні фонди чи придбати нові. Якщо в короткостроковому періоді метою підприємства є максимізація поточного економічного прибутку, то в довгостроковому – основним стратегічним критерієм є вихід на стабільний потік прибутку за рахунок максимально можливого обсягу продукції. Вихід підприємства на максимально можливі обсяги передбачає розширення і використання виробничих потужностей.

Процес створення нових, або реконструкція старих виробничих потужностей є дискретним процесом, тобто довгостроковий період представляє собою сукупність короткострокових інтервалів (див.Рис.3). Виробництво продукції кожного року представлено короткостроковими середніми витратами АТС1 – АТС4.

Крива LATC (крива довгострокових середніх загальних витрат) визначається по нижній границі витрат, що описують дискретні розміри потужностей кожного року. Крива LATC показує найменші витрати кожного обсягу випуску в довгостроковому періоді. Теоретично при безпосередньому переході від однієї виробничої потужності – до іншої, крива LATC має вид згинаючої кривої. Оптимальний розмір потужностей кожного року відповідає точці дотику короткострокової кривої АТС до кривої LATC (А, В, С, D). q1 – q3 – це точки переходу до іншої виробничої потужності по мірі нарощування обсягів випуску.

Рис.3. Середні загальні витрати в довгостроковому періоді

Ведення нових виробничих потужностей змінює не лише величину постійних витрат, а й характер їх зміни. При цьому середні постійні витрати АFC зростають, а граничні АС, середні змінні та середні загальні витрати будуть зменшуватись (більш високими темпами, ніж відбуватиметься зростання АFC).

I. Якщо із зростанням обсягів виробництва середні загальні витрати АТС збільшуються, то на підприємстві спостерігатиметься негативний ефект від масштабу. Він характеризується:

1) високими витратами, пов’язаними з управлінням;

2) проблеми управління:

3) можливість утримувати зайвих робітників:

II. Якщо при збільшенні обсягів випуску середні загальні витрати АТС в довгостроковому періоді не змінюються, тобто на кожну одиницю продукції витрати однакові, на підприємстві спостерігається постійний ефект від масштабу

III. Якщо при збільшенні обсягів випуску середні загальні витрати АТС зменшуються, то в довгостроковому періоді на підприємстві спостерігається позитивний ефект від масштабу. Йому властиве:

1) спеціалізація праці;

2) спеціалізація управлінців;

3) ефективне використання капіталу;

4) випуск побічної продукції.

Форми кривої LATC

Залежать від ефекту від масштабу. При кожному з видів ефектів визначається свій мінімально ефективний розмір підприємства – це найменший обсяг продукції при якому фірма може мінімізувати свої довгострокові середні загальні витрати LАТС.

При позитивному ефекті від масштабу в найбільш вигідному становищі опиняються великі підприємства (див.Рис.4).

Рис.4. Обсяг виробництва при позитивному ефекті від масштабу

При постійному масштабі в однаково вигідному положенні – і великі і малі підприємства (див.Рис.5).

Рис.5. Обсяг виробництва при негативному ефекті від масштабу

При негативному ефекті від масштабу в найбільш вигідному становищі – малі підприємства (див.Рис.6).

Рис.6. Обсяг виробництва при постійному ефекті від масштабу

Отже, із всього сказаного вище я можу зробити деякі висновки. Сміливо можна говорити про те, що знання функцій затрат дуже важливе, як на рівні окремого підприємства, так і на державному рівні загалом. Функції короткострокових витрат мають ключове значення для визначення цін і об’ємів випуску, тоді як функції довгострокових витрат важливі для планування розвитку підприємства. Також можна сказати те, що підхід до підрахунку економічних і бухгалтерських витрат трохи різний: економісти розглядають і затрати підприємства в даний момент часу (або витрати у минулому), і діяльність фірми у перспективі, а бухгалтери займаються підрахунком тільки минулих і дійсних витрат.