Анотація
Дана робота виконувалась в Кийданецькій ЗОШ І-ІІ ступенів
протягом 3 років.
Результати роботи впроваджені в практику викладання
екології в молодших класах у Кийданецькій школі, Коло-
мийського району, Івано-Франківської області.
В роботі узагальнені рекомендації вчителів-
методистів Коломийського району.
Крім того, використаний власний досвід застосування
елементів екології на уроках природознавства в молодших
класах.
Зміст
Розділ І. Екологічна культура і зміст та умови формування.
1.1.Особливості формування екологічної культури в молодшому
шкільному віці.
1.2. Педагогічні вимоги до екологічного виховання школярів.
Розділ ІІ. Методи формування екологічної культури
2.1.Основні методи екологічного виховання засобами народних
традицій
2.2. Ігри як засіб екологічного виховання
2.3. Застосування екологічних дослідів для формування екологічної
культури
Розділ ІІІ. Результати досліджень та їх обговорення
3.1.Застосування екологічного експеременту на уроках природозна-
вства
3.2.Застосування екологічних ігор в позакласній роботі
3.3. Анкетування як критерій засвоєння учнями екологічних знань
Висновки
Список використаних літературних джерел.
Вступ
Актуальність роботи. Протягом останнього часу в періодичних виданнях та методичних посібниках з¢являються досить багато публікацій пов¢язаних з проблемами екологічного виховання людей різних вікових груп. Це свідчення того, що названа проблема продовжує хвилювати багатьох науковців, педагогів, представників широкої громадськості, незважаючи на скрутне економічне становище, в якому сьогодні опинилась переважна більшість навчальних наукових закладів України.
Розглядаються питання екологічного виховання, формування екологічної
культури як дорослої частини населення, студентів, так і старшокласників
та учнів початкових класів.
Існує багато аспектів екологічного виховання молодших школярів та пошуку шляхів підвищення рівня їхньої екологічної грамотності.Значний
інтерес становить вивчення можливості опанування навичок елементарного екологічного аналізу і прогнозування, з перспективою подальшого розширення її ускладнення в старших класах та післяшкільній
освіті.
З цього приводу можуть виникнути деякі питання. Одне з них: навіщо ці навички кожному учневі, а в перспективі – кожній дорослій людині?
Відповідь дає саме життя. Нині вже нікого не доводиться переконувати в тому, що людство впритул зіткнулося з глобальною екологічною кризою, і проблема ця потребує негайного вирішення.
Допомогти в цьому покликана наука екологія.
На сьогодні екологія є багатогранною комплексною наукою, коло завдань якої охоплює практично всі питання, пов¢язані зі взаєминами людського суспільства та біосферою планети, а також із гармонізацією цих відносин.Адже людство досягло такого рівня розвитку, що нажаль, не може існувати далі, не змінюючи природних умов.Тому надалі люди будуть змушені робити це обдумано, передбачаючи далеку перспективу і використовувати знання основних екологічних законів, адже інших шляхів
виходу з екологічної кризи суспільство не має.
У високо розвинутих країнах світу екологічним вихованням нині
охоплюються всі верстви населення. На жаль, Україна значно відстає в
цьому. Ось чому так гостро постало питання про пошук шляхів удосконалення екологічного виховання та підвищення рівня екологічної культури кожної людини.
Мета і завдання. Мета даної роботи полягала у дослідженні можливостей використання екологічного експерименту на уроках природознавства в 3 класах Кийданецької ЗОШ І-ІІ ступенів.
Для досягнення цієї мети було використано наступні завдання:
1.Виділити два класи для експериментальних досліджень.
2.В одному з цих класів протягом викладання курсу природознавства застосовувати екологічні ігри, а в другому – екологічний експеримент.
3.Наприкінці викладання курсу провести анкетування для виявлення ефективності застосованих методик.
Практичне і теоретичне значення. Застосовані в роботі методи можуть бути використані в роботі інших вчителів молодших класів на уроках природознавства та у позакласній роботі.
Особистий внесок .Фактичний матеріал був зібраний протягом 3 років особисто.Також проведено аналіз і узагальнення досвіду інших вчителів .
Структура та обсяг бакалаврської. Робота складається з вступу, 3 розділів, висновки, списку літературних джерел. Робота викладена на сторінок машинного тексту, містить в собі таблиці.
Розділ І. Екологічна культура: зміст та умови формування
1.1. Особливості формування екологічної культури в молодшому шкільному віці
Природне середовище було, є і буде незмінним партнером людини в їх повсякденному житті. Ми черпаємо із скриньки природи всі наші багатства. Природа, її краса і велич залишаються нашим головним скарбом, нашою святинею, якій непідвладні час, мода…
Екологічна культура – культура всіх видів людської діяльності, так чи інакше пов¢язаних з пізнанням, освоєнням і перетворенням природи; складається із знання та розуміння екологічних нормативів, усвідомлення необхідності їх виконання, формування почуття громадянської відповідальності за долю природи, розробки природоохоронних заходів та безпосередньої участі в їх проведенні.
Екологічна культура – складова частина світової культури, якій властиве глибоке і загальне усвідомлення важливості сучасних екологічних проблем у житті і майбутньому розвитку людства.Свідоме засвоєння й оволодіння екологічною культурою має розпочинатися ще з дитинства, одночасно з засвоєння положень загальної культури.
Школа покликана виховувати школярів у дусі любові до рідної природи, охорони навколишнього середовища.
Початкова школа – початкова ланка формування екологічної культури, екологічного мислення, засвоєння екологічних знань [7].
Дитина приходить до 1 класу.У неї ще не сформовані стійкі погляди, переконання, інтереси. Тому завдання вчителя – сформувати мислення та екологічну культуру кожного учня, навчити молоде покоління жити за законами природи, домогтися, щоб почуття особистої відповідальності за все живе на Землі, турбота про збереження природи стали рисами характеру кожної людини.
Навчання екології має бути активним, цікавим, раціональним, максимально наближеним до життя, а у навчальному матеріалі не повинно бути перенасиченості психічною інформацією, яку діти неспроможні належним чином сприйняти.
В.О.Сухомлинський стверджував, що сама по собі природа не розвиває і не виховує. Залишивши дитину наодинці з нею, годі сподіватись, що вона під впливом навколишнього середовища стане розумною, глибоко морально, непримиренною до зла [7].
Тільки активна взаємодія з природою здатна виховувати найкращі людські якості.
Екологічна культура молодшого школяра охоплює:
- знання про взаємозв¢язки в природі та усвідомлення людини як її частини;
- розуміння необхідності берегти навколишнє середовище;