Комахами живляться птахи і риби.Тому перед дощем птахи літають низько над землею, а риби вискакують із води, щоб зловити комах.Таким чином, вчитель переконує учнів у цілісності природи.
У рамках частково – пошуковою методу вчитель може спрямувати діяльність школярів на самостійне виконання окремих кроків до пошуку знань про природні об¢єкти. Наприклад, за допомогою цього методу у третьому класі на уроці: “Підсумки спостережень за неживою і живою природою та працею людей ( весняний сезон) “ вчитель може розібрати з учнями прислів¢я: “Квітень – водою, травень – з травою”. Перед усім учителю слід звертатися до спостережень самих учнів, до вже набутих знань, життєвого досвіду. Діти мають висловлювати свої судження: чому ж, коли у квітні багато вологи, то у травні розкішні трави.Усі відповіді учнів учитель має узагальнити і зробити висновок про взаємозв¢язки у природі, про залежність росту і розвитку рослин від атмосферних опадів.
Застосовуючи дослідницький метод, необхідно враховувати його основну мету – навчити учнів самостійно пізнавати природу. Доцільно пропонувати такі завдання, які забезпечували б творче застосування учнями основних знань про природу при вивченні курсу " Ознайомлення з навколишнім світом” і “ Природознавство”, оволодіння рисами творчої діяльності, поступове зростання складності природознавчих проблем. Крім того, вчитель має контролювати хід роботи учнів, перевіряти підсумки роботи і організовувати їх обговорення. Приміром, використовуючи цей метод, шляхом спостережень можна звіритись з народними прикметами.
Цілком природно, що в навчальному процесі дослідницькі завдання потребують тривалого часу. Тому цей метод рекомендується вчителю використовувати переважно в позакласній роботі.
Класифікація методів екологічного виховання молодших школярів на уроках “Ознайомлення з навколишнім світом “і “ “Природознавство”
Пояснювально – ілюстративні : Бесіда. Пояснення. Відповідь.
Репродуктивні: Завдання екологічного змісту.
Спостереження за сезонними змінами у природі.
Опорні схеми. Варіативні завдання.
Проблемного викладу: Пояснення. Спостереження. Бесіда.
Частково-пошукові : Загадки. Ребуси. Кросворди. Вікторини. Цікаві вправи.Фенологічні оповідання. Опірні схеми.
Дослідницькі: Спостереження за сезонними змінами у природі.Перевірка народних прикмет про взаємозв¢язки в природі шляхом спостережень. Проблемні завдання.
Наприклад.
1 клас.
Тема: Пори року.Зима. 3год.
Зміст занять.Прихід зими.Зимуючі птахи.
Як ми допомагаємо взимку птахам.
Народні загадки, прислів¢я та приказки, прикмети при вивченні теми:
“ Зима “.
Біле, а не цукор, м’яке, а не вата, без ніг, а йде ( Сніг ).
Сніг на полях, лід на річках, хуга гуляє, коли це буває? ( Взимку )
Багато снігу – багато хліба.
Взимку земля відпочиває, аби влітку розцвісти.
Світлі стовпи біля сонця – на мороз.
Кішка в клубок – мороз на поріг.
Сніг падає великими сніжками – на потепління
Ці методи екологічного виховання засобами народних традицій дають учням:
- елементарні екологічні знання;
- дохідливо пояснюють взаємозв’язки компонентів системи “ людина – суспільство – природа”;
- можливість усвідомленого розуміння дітьми естетичної цінності природи;
- можливість досить легко і усвідомлено використовувати знання про народні традиції у власному ставленні до природи.
Розрізнення окремих методів екологічного виховання засобами народних традицій має важливе значення для розуміння і організації різних видів діяльності учнів. Проте це не означає, що в реальному навчальному процесі ці методи необхідно відокремлювати один від одного. Навпаки, їх доцільно реалізовувати в поєднанні, паралельно один одному.
2.2. Ігри як засіб екологічного виховання.
Екологічне виховання молодших школярів має неодмінно поєднуватись з екологічною освітою. А його з успіхом можна здійснювати в такій формі навчання як ігрові. Гратися люблять, як відомо усі діти і, включаючи в урок ігрові моменти, можна зацікавити учнів предметом навіть самих пасивних. Використовуючи гру, ніякого відступу від програми не допускається, так як гра є тільки засобом досягнення тієї мети, тих завдань, що закладені в шкільній програмі та засоби підвищення ефективності навчання [ 6 ].
Для розвитку творчих здібностей школярів у ставленні екологічної культури учнів особливе місце займає саме ігрова діяльність.
Вона формує досвід сприйняття екологічно правильних рішень, засвоєння моральних норм і правил поведінки в природі, сприяє створенню зв’язку між навчанням і застосуванням знань на практиці.
Педагогічно правильно організована ігрова діяльність формує досвід, дає змогу досягти повного їх самовираження, активності і свободи дій, що розумно поєднуються з вимогами взаємної поваги, пізнання навколишнього середовища, відчуття краси природи та її гармонії, розвитком почуття любові й турботливого ставлення до її об’єктів [ 12].
Найповніше потребам розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку відповідають пізнавальні ігри. Головна їх особливість полягає в тому, що пізнавальні задачі приховані. Граючись, дитина не думає вчитись навчання тут відбувається саме собою. Захоплюють дітей ігри з картинками, загадками про рослини і тварини, ігри – вікторини “ Що в лісі росте?”, “ Хто в лісі живе?”, “ Лісові орієнтири”,
“Квітковий годинник”, аукціони знань на нескладну тему “ Які рослини можна знайти в тарілці супу?”, “ Які дикорослі рослини і для чого може використати Робінзон у лісі?” і т.д.
Розв’язанню питань екологічного виховання найбільшою мірою сприяють творчі сюжетно – рольові ігри. Встановлено, що пізнавально-виховний ефект гри досягається при дотриманні методики, де організація, розподіл ролей і підготовка до гри зберігають її неповторну чарівність, дитячу безпосередність, а також забезпечують знання про об’єкти гри, наближення її до реальної ситуації. Ігри в робінзонів, лісових жителів, мандрівників дають можливість кожній дитині прийти до власного вибору взірця поведінки, найближчого до її інтересів, почуттів, переконань.
Система рольових ігор будується з урахуванням специфічних цілей на кожному етапі навчання. Для дітей молодшого віку основна мета гри полягає в оволодінні конкретними знаннями і правилами поведінки в природному середовищі.
Один із засобів закріплення, систематизації та узагальнення знань про навколишнє середовище – словесні дидактичні ігри. Їх надзвичайно важлива роль полягає в закріпленні природоохоронних уявлень, пробудженні у дітей бажання чинити добро і не порушувати відомі їм правила поведінки в природі, у формуванні позитивних рис. Особливості, які виявляються у ставленні до природи як до об’єкта постійної уваги й турботи [ 8 ].
Крім того з учнями молодших класів проводяться уроки-екскурсії, походи, експедиції, вони є не тільки заходами відпочинку, а мають глибоку й серйозну навчально-виховну природоохоронну спрямованість, містять в собі також ряд завдань з екології, що сприяють розвитку творчих здібностей дітей.