Еволюція взаємовідносин людини і природного середовища

А також:

· Закон конкурентного виключення

· Закон внутрішньої динамічної рівноваги

· Закон генетичної різноманітності

· Закон кореляції (Ж. Кюв'є)

· Закон максимізації енергії (Г. і Ю. Одум, М. Реймерс)

· Закон односпрямованості потоку енергії

· Закон зменшення енерговіддачі в природокористуванні

· Закон ґрунтостомлення (зниження родючості)

· Закон емерджентності

· Закон необхідної різноманітності

· Біогенний закон (Е. Геккель)

· Закон нерівномірності розвитку частин системи

· Закон збереження життя

· Принцип збереження впорядкованості (І. Пригожий)

· Принцип Ле Шательє-Брауна

· Принцип економії енергії (Л. Онсагер)

· Закон максимізації енергії та інформації

· Періодичний закон географічної зональності (А. А. Григор'єв-М. М. Будико)

· Правило затухання процесів

· Термодинамічне правило Вант-Гоффа-Арреніуса

· Правило Шредінгера "про живлення" організму негативною ентропією

· Правило походження нових видів від неспеціалізоваиих предків

· Принцип дивергенції Ч. Дарвіна

· Принцип прогресуючої спеціалізації

· Правило більш високих шансів вимирання глибоко спеціалізо­ваних форм (О. Марш)

· Екологічне правило С. С. Шварта

· Закон обмеженого росту (Ч. Дарвін)

· Принцип мінімального розміру популяцій

· Правило А. Уоллеса

· Закон збіднення живої речовини в його згущеннях (Г. Ф. Хільмі)

· Правило біологічного підсилення

· Правило екологічного дублювання

· Правило обов'язковості заповнення екологічних ніш

· Правило екотону, або крайового ефекту

· Правило взаємопристосованості організмів у біоценозі (К. Мебіус -Г.Ф. Морозов)

· Принцип формування екосистеми

· Правило максимуму енергії підтримання зрілої системи

· Правило константності числа видів у біосфері

· Правило множинності екосистем

Серед законів природи зустрічаються звичні в науці закони детермі­ністського типу, котрі жорстко регулюють взаємини між компонентами екосистеми, але більшість є законами-тенденціями, котрі діють не у всіх випадках. В деякому сенсі вони нагадують юридичні закони, що не перешкоджають розвиткові суспільства, якщо зрідка порушуються деякою кількістю людей, але заважають нормальному розвиткові, якщо порушення стають масовими. Є і закони-афоризми, котрі можна віднести до типів законів як обмежень різноманітності.

Питання про те, наскільки закони екології можна переносити на взаємовідносини людини з навколишнім середовищем, залишається відкритим, оскільки людина відрізняється від всіх інших видів. Наприклад, у більшості видів швидкість зростання популяції зменшується зі зростанням її щільності; у людини, навпаки, зростання чисельності населення в цьому випадку прискорюється. Таким чином, деякі регулюючі механізми природи відсутні у людини. І це може бути додатковим приводом для технологічного оптимізму для одних, а для екологічних песимістів - свідченням небезпеки такої катастрофи, котра неможлива для жодного іншого виду.

Пізнання законів гармонізації, краси й раціональності природи допоможе людству знайти вірні шляхи виходу з екологічної кризи.