Українські реферати, курсові, дипломні роботи
UkraineReferat.org
українські реферати
курсові і дипломні роботи

Історія хвороби - Клінічний діагноз - Аденома простати ІІ ступеня, хронічна затримка сечі. Атеросклеротичний кардіосклероз

Реферати / Медицина / Історія хвороби - Клінічний діагноз - Аденома простати ІІ ступеня, хронічна затримка сечі. Атеросклеротичний кардіосклероз

Камені передміхурової залози супроводжується болями в області промежини та прямої кишки, порушенням сечопуску; проте як правило камені передміхурової залози множинні, що при дослідженні дає типовий симптом крепітації, при УЗД патогномонічною ознакою є наявність одного чи кількох ехопозитивних, із чіткими контурами та однорідною структурою утворів-конкрементів; відсутність такої картини дозволяє відкинути можливий діагноз каменів простати.

Хронічний простатит характеризується (при пальцевому дослідженні) нерівномірним збільшенням долей залози, поверхня якої нерівна, визначаються ділянки розм΄якшення та щільні вузлики, болючість при пальпації, в анамнезі можна виявити гострий простатит, нелікований чи недостатньо лікований. У нашому випадку дані пальпаторного дослідження простати (поверхня випукла, гладка, серединна борозна згладжена, консистенція – рівномірно тугоеластична, рівні чіткі контури, рухомість стінки прямої кишки над нею збережена), неболючість самого дослідження дозволяють виключити діагноз ХП на користь аденоми.

10. Клінічний діагноз.

Враховуючи: - скарги хворого на періодичні болі внизу живота, затруднений сечопуск в¢ялим струменем та відчуття наявності сечі в міхурі після сечопуску, почащення сечопуску вночі до 4-6 разів, безсоння, дратівливість, втомлюваність;

- дані анамнезу захворювання: хворим себе вважає більше одного року, коли вперше з¢явилився почащений нічний сечопуск, згодом приєдналися болі внизу живота, затруднений сечопуск; за медичною допомогою не звертався, приймав трави, рекомендовані братом дружини. Стан різко погіршився останні 3 тижні, коли біль став особливо сильним, приєдналося відчуття залишкової сечі; перебування в районному стаціонарі та проведені там консервативні міроприємства не принесли полегшання, хворого направлено в ТОКЛ;

- спадкову схильність пацієнта до аденоми простати (батько хворів цією хворобою);

- результати об¢єктивного обстеження: загальний стан середньої важкості, змін з боку шкіри та слизових, підшкірної жирової клітковини, дихальної, серцево-судинної, травної та ендокринної систем не виявлено; при обстеженні сечовидільної та статевої систем: права та ліва нирки не пальпуються, симптом Пастернацького негативний з 2-х сторін, сечовий міхур визначається перкуторно у вигляді надлобкової тупості 5-7 см вище лобкового симфізу, пальпаторно – як тугоеластичний шароподібний утвір над лобком, переповнений, візуально відмічено вибухання надлобкової області; статевий член, калитка – не змінені;

- Stаtus localis:при ректальному пальцевому дослідженні визначається збільшення передміхурової залози до 4,5х5,5 см, поверхня випукла, гладка, серединна борозда зглажена, консистенція – рівномірно тугоеластична, рівні чіткі контури, верхній полюс зліва не досягяється, рухомість стінки прямої кишки над нею збережена;

- результати лабораторно-інструментальних методів обстеження: мікрогематурія, ехоскопічні ознаки гіперплазії передміхурової залози, результати ЕКГ та консультації кардіолога: атеросклеротичний кардіосклероз;

- проведену дифдіагностику

можна сформулювати клінічний діагноз:

Аденома простати ІІ ступеня, хронічна затримка сечі. атеросклеротичний кардіосклероз.

11. Етіологія та патогенез.

Пов΄язана з гормональними змінами, що виникають під час чоловічого клімаксу. Гіпоандрогенемія веде до посиленої продукції гонадотропіну, на який реагують гормоночутливі залозисті клітини, в результаті чого виникає справжня гіперплазія. Затруднення відтоку сечі з нирок веде до хронічного уростазу, гіпертрофії та декомпенсації детрузора, хронічної ниркової недостатності.

12. Лікування.

Основний метод лікування – хірургічний. Усі методи поділяються на радикальні та паліативні. Останні включають епіцистостомію, трансуретральну резекцію та кріодеструкцію, що рекомендуються при високому ризику оперативного втручання. Радикальною операцією є аденомектомія, що буває плановою, екстреною та відстроченою, одно- та двоетапною, із черезміхурового, позалобкового та промежинного доступу. Консервативне лікування має досить обмежені можливості і показане в першій стадії; використовують препарати: специфічні конкурентні інгібітори стероїд-5 альфа-редуктази (Проскар, Фінастерід), препатати андрогенів (раверон), тріанол.

Лікування даного хворого.

Показано оперативне радикальне лікування – аденомектомія, а саме її різновидність - одномоментну черезміхурову аденомектомію. Протипоказів до операції немає. Показами є: затримка сечопуску, дизуричні розлади, зниження якості життя. Передопераційно із консервативних міроприємств – загальноукріплюючі та серцеві препарати, в післяопераційному періоді – післяопераційне адекватне знечулення, попередження ускладнень, лікування серцевої патології, загальноукріплююча та стимулююча терапія.

Передопераційно протягом 5 діб:

Rp.: Tab. Riboxini 0,2 N. 60

D. S. По 2 табл. 3 рази в день.

Rp.: Tab. Decameviti obductае N. 20

D. S. По 1 табл. в день.

Операція: одномоментна черезміхурова аденомектомія. Знечулення – в/в нейролептанальгезія (1 мл 0,03% р-ну бупренорфіну + 2 мл 0,25% дроперідолу) + перидуральна анестезія (епідурально на рівні L1-L2 4 мл 2% розчину лідокаїну, обов’язковий контроль на ознаки спінального блоку через 5 хв + ще 14 мл 2% лідокаїну). Доступ, аденома вилущена, на ложе видаленої аденоми накладено шви, сечовий міхур наглухо зашитий із тимчасовим накладанням надлобкового дренажа. Рана пошарово зашита. Накладена асептична пов΄язка. В міхур введено уретральний катетер із надувним гумовим балоном, для гемостазу та фіксації.

Початок операції: 1010

Завершення операції: 1130

Загальна тривалість оперативного втручання: 1 год 20 хв

Післяопераційно:

Rp.: Ceftriaxoni 1,0 N. 6

D. S. Дом΄язово 1 г одноразово в день протягом 5 днів.

Rp.: Tab. Metronidazoli 0,5 N. 12

D. S. По 1 табл. 2 рази в день протягом 5 днів.

Rp.: Sol. Buprenоrfini 3% - 1ml

D. t. D. N. 6 in ampull.

S. По 1 мл в/м що 4 год післяопераційно при вираженому больовому синдромі протягом перших 3 післяопераційних діб.

Rp.: Sol. Analgini 50% - 2 ml

D. t. d. N 10 in ampull.

S. По 2 мл в/м 4 рази на день при наявності болю в ділянці післяопераційної рани.

Rp.: Sol. Dimedroli 1% - 1ml

D. t. d. N. 10 in ampull.

S. По 1 мл в/м 4 рази на день (із анальгіном).

Rp.: Tab. Riboxini 0,2 N. 60

D. S. По 2 табл. 3 рази в день.

Rp.: Tab. Decameviti obductea N. 20

D. S. По 1 табл. в день.

Щоденник. 21.05.2001. 1230.

Загальний стан відповідає перенесеному оперативному втручанню. Шкірні покриви блідо-рожеві, аускультативно в легенях везикулярне дихання. Серцева діяльність ритмічна, тони чисті, ЧСС 72/хв, пуль задовільних властивостей. Живіт болючий в ділянці післяопераційної рани. Пов’язка незначно просякла серозно-геморагічним вмістом. Перистальтика не вислуховується. Гази не відходять. Стілець відсутній. Функціонує промивна система.

Завантажити реферат Завантажити реферат
Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4 

Подібні реферати:


Останні надходження


© 2008-2024 україномовні реферати та навчальні матеріали