Основні джерела надходження інформації до ДПА: платник, банк, фінансовий відділ райдержадміністрації. Споживачі інформації районної ДПА — це платник, ДПА вищого рівня, фінансовий відділ райдержадміністрації. Інформація щодо окремих платників передається:
- до арбітражного суду — застосування закону про банкрутство;
- до податкової поліції — застосування статті 148 Кримінального кодексу України.
Одним із напрямків вдосконалення зовнішніх інформаційних зв’язків, а також підвищення ефективності діяльності ДПА, є розв’язання проблеми ідентифікації платежів до державного та місцевого бюджету. Ідентифікація податків та інших видів неподаткових платежів виконується за бюджетною класифікацією Міністерства фінансів України, яка є обов’язковою для використання в усіх фінансових установах нашої держави. ДПА обмінюється відповідною інформацією про нарахування та фактичне надходження податків і деяких видів неподаткових платежів до місцевих бюджетів з фінансовими відділами райдержадміністрацій. Вирішення питання ідентифікації платежів місцевого бюджету уможливило отримання інформації про їх надходження безпосередньо з банку і оперативну підготовку для фінансового відділу інформації у відповідній формі (файли електронної пошти та реєстри до них).
Проблеми створення автоматизованих банківських систем.
Автоматизована банківська система сучасного банку має задовольняти наступним вимогам, що слідують з принципів проектування та функціонування автоматизованих систем взагалі, а також рівня розвитку банківської справи в Україні. Однією з найголовніших вимог до АБС, є функціональна повнота та інтегрованість, що забезпечує виконання всіх банківських операцій і взаємозв'язок всіх інформаційно та функціонально пов'язаних компонентів. Очевидно, що чим більше проблем банківської діяльності автоматизовано, тим повніша система і якщо автоматизовані всі напрямки банківської діяльності, що взаємно пов'зані між собою, то можна говорити про інтегровану АБС. Зазвичай банківська справа в Україні знаходиться в постійному розвитку, ставляться нові задачі та вдосконалюється нормативно-правова база тощо. Тому не менш важливою є вимога гнучкості АБС.
Гнучкість полягає в можливості подальшого розвитку та модернізації АБС як фахівцями банку так і розробником при зміні якісного складу, тобто автоматизації нових банківських операцій чи послуг, або кількісного складу - росту числа філій, клієнтів тощо. Загалом ріст кількісного складу може призводити до необхідності нарощування системи шляхом встановлення більш потужної техніки на рівні головних серверів у головному банку або збільшення продуктивності обчислю вальних комплексів на рівні філій. Досить важливим моментом в даному випадку є правильний та обґрунтований вибір схеми побудови АБС.
Очевидно, що система гнучка, якщо вона має можливість або резерв розширення як в кількісну сторону, тобто збільшення кількості робочих станцій, місць, торгових точок, каналів зв'язку тощо, так і в якісну сторону - перехід на більш потужну техніку. Слід зазначити, що в даному випадку зміни програмного забезпечення, структури баз даних, технології експлуатації системи, інтерфейс користувача мають бути виключені або зведені до мінімуму.
Технічне забезпечення автоматизованих банківських систем.
На рівні технічного забезпечення банківські технології повинні будуватися згідно сучасних вимогах до архітектури апаратних засобів. Тому вони повинні передбачати використання різноманітних телекомунікаційних засобів зв’язку, багатомашинних комплексів, архітектури клієнт – сервер, використання локальних, регіональних і глобальних швидкісних мереж, уніфікацію апаратних засобів.
Кількість та склад технічних засобів, що використовуються, визначається інтенсивністю і обсягами інформаційних потоків, режимами роботи і часовими особливостями реалізації функцій банківської системи. Зростання складу і обсягів банківських послуг, числа філіалів, клієнтів і зв’язків примушує банки купляти та встановлювати потужніші комп’ютери і краще розвинене технічне забезпечення. Широко поширені мережні банківські технології. Мережний парк стає все різноманітнішим. Потрібно відмітити також і прискорений розвиток засобів міжбанківської телекомунікації.
Основою сучасного підходу технічних рішень в побудові інформаційних технологій банків є архітектура “клієнт - сервер”. Вона передбачає організацію технічного забезпечення і розподіл обробки інформації між двома компонентами, які відповідно називають клієнтом (робочою станцією) і сервером. Обидві частини виконуються на різних по потужності комп’ютерах, об’єднаних мережею. У цьому випадку клієнт посилає серверу запити, а сервер їх обслуговує. Така технологія реалізована на професійних системах керування базами даних, які мають спеціальну мову структурованих запитів.
Одним з варіантів реалізації технології “клієнт - сервер” є її трьохрівнева архітектура. В мережі повинні бути присутні не менше трьох комп’ютерів: клієнтська частина (робоча станція), сервер прикладних процесів та сервер бази даних. В клієнтській частині організується взаємодія з користувачем (користувацький інтерфейс). Сервер прикладних процесів проводить бізнес - процедури для клієнтської частини. Сервер бази даних обслуговує бізнес – процедури, які відіграють роль клієнтів. Гнучкість такої архітектури полягає в незалежному використанні і заміні обчислювальних і програмних ресурсів на всіх трьох рівнях.
Для підвищення надійності, стійкості до відмов технічних рішень в банківських автоматизованих системах практикується об'єднання серверів в групи (кластери). В такому випадку ресурси і навантаження розподіляються між серверами (вузлами системи) так, що користувач не знає, з яким конкретно сервером він працює в даний момент, а використання технічних засобів в цьому випадку виявляється найефективнішим.
Програмне забезпечення автоматизованих банківських систем.
Процес розробки програмного забезпечення АБС, є творчим і проблемним, успішність якого залежить від правильного вибору технологічної платформи для реалізації задуманого. Як ми вже знаємо, одна з технологій - "Файл/серверна", за якою база даних зберігається на спеціально виділеному для цієї мети комп'ютері, що називається сервером. На сервері виконується вся обробка інформації, а комп'ютер користувача, виступає в ролі робочої станції, як джерело даних. Друга технологія "Клієнт/сервер", за якою база даних зберігається на сервері, а всі прикладні задачі виконуються на робочих станціях користувачів. Ця технологія буває двох та трьох рівнева. Дворівнева базується на класичній роботі сервера і робочої станції, трьохрівнева використовує ще один проміжний так званий "сервер додатків", для логіко-математичноі обробки інформації від робочих станцій. Таким чином робочі станції можуть бути малопотужними.
Під базовим елементом будемо розуміти елементарну структурну одиницю, що обирається за основу системи. Це може бути бухгалтерська проводка, тобто зазначення кореспонденції рахунків та суми, операція, документ або угода. Перші покоління АБС використовували саме банківську проводку. В поколіннях починаючи з четвертого почали використовувати в якості базового елемента наприклад банківський документ, а проведення його вже стало невід'ємною частиною. П'яте та шосте покоління оперує з угодою, що може включати ряд документів та проведень.
Завантажити реферат