Однією з важливих складових реформування системи соціального захисту, соціального забезпечення є реформування системи соціальної допомоги сім'ям, жінкам, дітям і молоді. Сьогоднішня система соціальної допомоги зазначеним категоріям населення далеко не завжди ефективна. Реформування системи соціального забезпечення потребує більш гнучкої та оптимальної системи соціального захисту, яка сприяла б переорієнтації політики державної соціальної допомоги на створення необхідних умов, за яких малозабезпечені сім'ї одержали б змогу вийти з кризового становища власними силами, особливо молоді. Така організація соціального захисту дозволить скоротити кількість сімей, яким надається допомога державою, і за рахунок цього суттєво збільшити розміри матеріальної підтримки сім'ям, які дійсно її потребують. Пріоритет повинен бути наданий активним формам підтримки сім'ї (додатковому навчанню, перекваліфікації, працевлаштуванню).
Реформуванню системи соціальної допомоги сім'ям, жінкам, дітям і молоді має сприяти: розробка та прийняття законів про охорону дитинства, про молодіжні та дитячі громадські організації, про соціальну роботу з молоддю та дітьми в Україні; розроблення державної програми розвитку молодіжного бізнесу в Україні, яка б передбачала організаційну, фінансову, кредитну підтримку молодих підприємців; завершення створення Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву та забезпечення відкриття регіональних відділень Фонду з метою вирішення житлової проблеми молоді, молодих сімей та проблем молодіжної зайнятості шляхом створення додаткових робочих місць; забезпечення реалізації Національних програм «Діти України», «Планування сім'ї», «Освіта» («Україна XXI століття»), Довгострокової програми поліпшення становища жінок, сім'ї, охорони материнства й дитинства; розроблення програми «Молодь України».
До важливих напрямів реформування системи соціального захисту, соціального забезпечення, що здійснюється в Україні, належить реформування соціального захисту громадян, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи. Суть такої реформи полягає у створенні надійної системи державних соціальних гарантій для всіх категорій, що постраждали, та зміни технології соціальної безпеки населення.
Реформуванню системи соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, буде сприяти: завершення перереєстрації громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; створення системи єдиного Державного реєстру постраждалих; приведення у відповідність із законодавством межі зон радіоактивного забруднення; вилучення з переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивне забруднених територій, населених пунктів, які не відповідають передбаченим законодавством показникам для визначення категорій цих зон; розроблення регіональної програми соціального захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; прискорення прийняття та реалізації Національної програми мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи на 1997-2000 роки; завершення переселення громадян за їх бажанням із зони безумовного (обов'язкового) відселення.
Система соціальної безпеки, соціального захисту, зокрема соціальне забезпечення, як і соціальна сфера життєдіяльності суспільства, повинна бути багатогранною, багаторівневою, багатовимірною, включати кілька типів соціальних заходів, що різняться як за змістом, так і за формою здійснення. Будь-яке спрощення суті системи соціальної безпеки, соціального захисту, соціального страхування людини, населення в бік її уніфікації, одноманітності не збагачує, а збіднює її, позбавляє гнучкості, альтернативності розвитку.
Кардинальне реформування соціальної політики, її основних складових, зокрема системи соціального захисту населення, що виступає умовою утвердження сталої системи соціальної безпеки людини й суспільства, потребує значних зусиль. Соціодинаміка цього процесу детермінована сукупністю багатьох об'єктивних і суб'єктивних факторів. Серед них - зрілість ринкових відносин у країні, зокрема розвитку малого підприємництва, середнього класу, соціальної, економічної культури населення, характер його соціально-економічних спрямувань, готовність суб'єктів соціальної політики до нововведень, рівень законодавчої забезпеченості їх діяльності в нових умовах та інші чинники, що обумовлюють динамізм розвитку соціально-економічного буття, стабільної соціальної системи.
Список використаної літератури:
1. Башнянин Г. І. Ринкова економіка / Г. І. Башнянин, В. С. Загорський, В. С. Медведев, А. Р. Середа. – К.:ІСДО, 1996;
2. Дідівська Л. І. Державне регулювання економіки: навч. посібник.: 4.вид., випр. / Л. І. Дідівська, Л. С. Головко. – К.: Знання, 2004;
3. Заблоцький Б. Ф. Національна економіка: підручник. / Б. Ф. Заблоцький. – Львів: Новий світ-2000, 2010;
4. Заблоцький Б. Ф. Розміщення продуктивних сил України. Національна макроекономіка. / Б. Ф. Заблоцький. – К.: Академвидав, 2003;
5. Конституція України. Коментар основних положень Конституції України щодо захисту прав та свобод людини і громадянина / М. І. Хавронюк. – К.: Літера ЛТД, 2007;
6. Кузьмін О. Є. Національна економіка: навч.-метод. посіб. / О. Є. Кузьмін, У. І. Когут, І. С. Процик, Г. Л. Вербицька: [за заг. ред. О. Є. Кузьміна]. – Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2010;
7. Пухтаєвич Г. О. Аналіз національної економіки: навч. посіб. / Г.О. Пухтаєвич. – К. : КНЕУ, 2005;
8. Стеченко Д. М. Державне регулювання економіки: навч. посібник. / Д. М. Стеченко. – К.: Знання, 2007;
9. Третяк Г. С. Державне регулювання економіки: навч. посібн. / Г. С. Третяк, К. М. Бліщук. – Л.: ЛРІДУ НАДУ, 2008.
Завантажити реферат