Розрахунок параметрів сітки при нормальній тривалості робіт.
Параметри сіткового графіка розраховують в такій послідовності:
розрахунок ранніх періодів настання подій; розрахунок пізніх періодів настання подій;
вивчення критичного шляху;
визначення повного і вільного резерву часу робіт;
визначення коефіцієнтів Кnij, К1, К2 робіт.
Ранній період настання подій Трі – період, необхідний для виконання робіт, які забезпечують настання подій. Його встановлюють по максимальному із шляхів, які проходять через дану подію.
Пізній період настання подій Тni – це такий період настання подій, перевищення якого викличе затримку настання завершальної події.
Його визначають як різницю між тривалістю критичного шляху Lni – це такий період настання подій, перевищення якого викличе затримку настання завершальної події. Його визначають як різницю між тривалістю критичного шляху Lкр і максимального із наступних за даною подією шляхів
Трі=t [Lmax (I+i)];
Тni= t [Lkp] – t [Lmax (i+с)],
де I – початкова подія;
C – завершальна подія;
і –дана подія.
Резерви часу події визначають як різницю між пізнім і раннім періодами настання події
Ri=Тni - Трі ;
Шлях, який з’єднує події резервом часу, є критичним. Він відповідає максимальній тривалості послідовних робіт, які ведуть від вихідної до завершальної роботи. Роботи, які не мають резервів часу, розміщені на критичному шляху.
Повний резерв часу роботи Rnij – це максимальний час, на який можна збільшити тривалість даної роботи, не змінюючи тривалості критичного шляху
Rnij=Тnj-Тpi-Тij
Важливою властивістю повного резерву часу роботи є те, що коли його використати частково або повністю для збільшення тривалості будь-якої робрти, то відповідно зменшиться резерв часу решти робіт, що лежать на цьому шляху.
Вільний резерв часу роботи Rвij – це максимальний час, на який можна збільшити тривалість роботи або відкласти її початок, не змінюючи при цьому ранніх періодів початку наступних робіт при умові, що початкова подія цієї роботи настала в свій ранній період
Rвij=Трj-Tni-tij.
Резерви часу роботи дозволяють маневрувати періодами початку і закінчення робіт, їх тривалістю. При необхідності оптимізації сіткового графіка, в першу чергу, доцільно виключити резерви на найменш напружених шляхах. Напруженість шляхів характеризують коефіцієнтами напруженості робіт, які лежать на цих шляхах.
Коефіцієнт напруженості роботи – це відношення тривалості неспівпадаючих відрізків шляху (що знаходяться між одними і тими ж подіями), одним з яких є шлях максимальний по тривалості, що проходить через дану роботу, а другим – критичний шлях. Він дозволяє визначити ступінь складності виконання вчасно кожної групи робіт некритичного шляху, тобто:
Кaij=–––––––––––––
де t[Lmax] – тривалість максимального шляху, який проходить через дану роботу;
t `[Lkp] – величина відрізку шляху, що співпадає з критичним шляхом.
Таблиця 2: Розрахунок параметрів сіткового графіка
Перелік подій і робіт |
Tрні |
Tпні |
Rі |
Rпі-j |
Rвi-j |
Tрні-j |
Tпні-j |
Tрзі-j |
Tпзі-j |
Kні-j |
0 |
0 |
0 |
0 | |||||||
0-1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
12 |
12 | ||||
1 |
12 |
12 |
0 | |||||||
1-2 |
9 |
0 |
12 |
9 |
18 |
27 |
0.7 | |||
1-3 |
0 |
0 |
12 |
12 |
18 |
18 | ||||
2 |
18 |
27 |
9 | |||||||
2-4 |
9 |
0 |
18 |
27 |
33 |
42 |
0.7 | |||
3 |
18 |
18 |
0 | |||||||
3-4 |
0 |
0 |
18 |
18 |
42 |
42 | ||||
4 |
42 |
42 |
0 | |||||||
4-5 |
0 |
0 |
42 |
42 |
60 |
60 | ||||
5 |
60 |
60 |
0 | |||||||
5-6 |
0 |
0 |
60 |
60 |
105 |
105 | ||||
5-7 |
17 |
0 |
60 |
77 |
100 |
117 |
0.79 | |||
6 |
105 |
105 |
0 | |||||||
6-8 |
0 |
0 |
105 |
105 |
141 |
141 | ||||
7 |
100 |
117 |
17 | |||||||
7-8 |
17 |
0 |
100 |
117 |
124 |
141 |
0.79 | |||
8 |
141 |
141 |
0 | |||||||
8-9 |
0 |
0 |
141 |
141 |
161 |
161 | ||||
9 |
161 |
161 |
0 | |||||||
9-10 |
0 |
0 |
161 |
161 |
181 |
181 | ||||
10 |
181 |
181 |
0 | |||||||
10-11 |
0 |
0 |
181 |
181 |
221 |
221 | ||||
11 |
221 |
221 |
0 |