Варто особливо зупинитися й на тій частині розвитку міжнародного бізнесу, що ніяк не зачіпається в структурі Робінсона. Мова йде про інтенсивний розвиток внутрішньо європейського міжнародного бізнесу, також ініційованому промисловою революцією й епохою масового виробництва. Саме різні темпи розвитку європейських держав у цей період, розходження в забезпеченості природними ресурсами, різний рівень освіченості населення й інші фактори того ж роду визначили доцільність і вигідність того, що лише з відомою часткою умовності можна назвати міжнародним поділом праці. Скоріше, варто розрізняти свого роду країни виробники промислової продукції й країни-ринки для цієї продукції (заради справедливості треба визнати, що останні в багатьох випадках виробляли дешеву сільськогосподарську продукцію).
Якщо сьогодні досить багато говориться із приводу торговельних воєн між країнами, то варто пам'ятати, що вже кінець XVIII ст., і тим більше XIX ст., – це епоха майже безперервних конфліктів такого роду. Для прик-ладу нагадаємо, що саме в підсумку такого роду конфліктів Росія домоглася режиму найбільшого сприяння в торгівлі із провідними європейськими країнами в останньому десятилітті 19 століття (причому переговори із цих питань були дуже важкими й велися найчастіше — як у випадку з Німеччиною — кілька років). Цікавим слідством усього цього став розвиток виробничих підприємств та філій фірм за кордоном. Розвивався й між народ-ний фінансовий сервіс (цікаво відзначити, що відомий банк Credit Lyonnayis відкрив свою філію в Росії ще в 1879 р.), міжнародний транспорт і т.д.
Значення ери експансії для міжнародного бізнесу.
Все це дозволяє констатувати, що міжнародний бізнес вже в другій (по Робінсону) ері свого розвитку дуже точно відзначив всі головні мотиви свого існування й розвитку, що збереглися й до наших днів:
• використання більш ефективних ресурсів (сировинних, природних, енергетичних);
• розширення ринків збуту;
• нові поля додатка вільних фінансових ресурсів;
• використання вигідних можливостей місцевого законодавства (подат-кового, митного й т.д.).
3. Ера концесій ( 1914-1945 р. р.)
Характеристика ери концесій
Робінсон справедливо відзначає ту найважливішу особливість історичного періоду між двома війнами, коли якісно змінилася роль най-більших компаній, що оперували на колоніальних ринках. Поза залежністю від того, чи йде мова про знаменитий United Fruit, бельгійцях у Конго або перших нафтових концесіях на Середньому Сході, скрізь відповідні компанії концесіонери перетворюються у свого роду автономні економічні держави, що здійснюють виробничі, торговельні, освітні, медичні, транспортні, а нерідко й поліцейські функції не тільки для своїх працівників, але найчастіше й для всіх жителів прилягаючих до їхніх концесій районів.
Особливий інтерес у контексті нашого розгляду представляє форму-вання на концесійних підприємствах значної верстви тубільних менеджерів середньої ланки, яких спеціально навчали, нерідко — на підприємствах і в навчальних закладах самої метрополії. Одночасно росла й національна самосвідомість колоніальних народів. І місцевим адміністраціям, і самим фірмам-концесіонерам доводилося так чи інакше враховувати ці процеси. Помітимо в цьому зв'язку, що майбутні політичні лідери незалежних національних держав рекрутувалися почасти з тих, хто спочатку пройшов менеджерську школу на концесійних підприємствах колишніх колоній.
Відносно міжнародного бізнесу в не колоніальній сфері слід зазначи-ти трохи найбільш характерних моментів. Перший — поразка Німеччини в Першій світовій війні й природно, що пішов за цим перерозподіл, світових ринків. Другий — Велика депресія 1929-1932 р. р.: вона з усією гостротою порушила питання про ефективність міжнародного бізнесу в співвідношенні із внутрішньокраїнним, і інтернаціоналізація використання людських ресур-сів (настільки характерна для ери глобалізації) уперше заявила про себе саме в ці роки. Саме тоді відзначені перші масові появи робітників з Азії, Африки й Латинської Америки на підприємствах країн Заходу. Нарешті. виникнення двох потужних тоталітарних режимів (у СРСР і Німеччині) показувало до-сить ясно значні можливості державного керування зовнішньоекономічною діяльністю, але одночасно й всі слабості держави як «міжнародного підпри-ємця». І справа тут зовсім не в тоталітарних режимах як таких (досвід пока-зує, що в деяких відносинах вони іноді ефективніше традиційних демок-ратій), а просто в тому, що держава в принципі – неефективний власник і це доведено багаторазово й на прикладах самих різних політичних режимів.
Значення ери концесій для міжнародного бізнесу
Таким чином, концесійна ера підготувала ґрунт для самовизначення колоніальних і напівколоніальних країн в економічному плані, а Друга світова війна дала потужний політичний імпульс цим процесам. З іншого боку, такі явища, як інтернаціоналізація світового ринку робочої сили й суперництво, що загострюється, на світових ринках сировини, напівфабрикатів і готових виробів, головні учасники якого намагаються придбати конкурентні переваги, використовуючи можливості усе більше складної структури міжнародного бізнесу, означали просування не тільки до наступної ери національних держав, але й у відомому змісті до глобалізації бізнесу в цілому.
Висновок:
Повторимо головну тезу: тільки виразне розуміння причин вигідності для фірми міжнародних операцій дозволяє зрозуміти природу й специфіку міжнародного бізнесу як об'єкта взаємодії сформованого їм же міжнародного менеджменту.
Р. Робінсон розділив історичний розвиток міжнародного бізнесу за п'ять останніх століть на чотири ери:
· комерційна ера (1500 – 1850 рр.)
· ера експансій (1850 – 1914 рр.)
· ера концесій (1914 – 1945 рр.)
· ера національних держав (1945 – 1970 рр.)
Даний реферат містить інформацію лише для загального ознайомлення. Для тих, хто цікавиться даною темою і хоче дізнатися більше про періодизацію розвитку міжнародного бізнесу нижче наведений список використаної літератури, який допоможе реалізувати цей намір.
Список використаної літератури:
1. Мескон М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента / Пер. с англ. – М. : Дело, 1999. – 800 с.
2. Герчикова И. Н. Менеджмент: Учебник. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1994. – с. 502.
3. Хміль Ф. І. Менеджмент: Підручник. – К.: Вища школа, 1995. – 351 с.
4. Белорусов А. С. Международный менеджмент: Учебник. – М.: Юристъ, 2000, – 224 с.
5. Завадський И. С. Менеджмент. Том 1. 2-ге видання. – К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1998. – 542 с.
Завантажити реферат