В радіаційній медицині існує ефект залежності стійкості до радіоактивного впливу від віку. Крива цієї залежності має назву "трапецієподібної" і означає зростання, стабілізацію та зниження толерантності до радіації в залежності від віку (від утробного розвитку до смерті) [11].
За визначенням деяких авторів [7], встановлення індивідуальних доз іонізуючого випромінення для кожної дитини, народженої з 26 квітня 1986 р. по 25 лютого 1986р. є більш складним, ніж аналогічні дослідження в Японії. Перш за все, одержання індивідуальних доз в результаті бомбардування Хіросіми та Нагасакі знаходилося в прямій залежності від відстані між людиною і епіцентром вибуху. В нашому випадку такої залежності немає. Україні, зокрема на Прикарпатті забруднення території носить характер "радіаційних плям".
Унікальністю постчорнобильської ситуації для психічного розвитку дітей є тривале проживання у стресогенному середовищі і необхідність регулярно отримувати відновлювальне санаторно-курортне лікування. [14]
Психологічний стрес у дітей призвів не тільки до стану психологічної дезадаптації, що проявляється в емоційній та поведінковій сферах, але й до формування комплексу сомато-вегетативних порушень.
Патогенний вплив екологічно несприятливої ситуації на дитячий організм проявляється переважно функціональними розладами центральної нервової системи з появою синдрому екологічної дезадаптації, підвищеною збудливістю, руховою активністю, швидкою втомлюваністю, зниженням інтересу до навколишнього, до навчання, вегетативною дистонією, невротичними реакціями, поведінковими розладами і труднощами адаптації, що являється відображенням порушень психофізіологічного «субстрату» (Студьонкін М.Я., Вельтіщев Ю.Є., Чур`янова М.І.).
Психоемоційне та фізичне перенапруження, зміна сталого життєвого стереотипу та побоювання наслідків радіаційного опромінення є чинниками ризику різних патологічних змін (О.Г.Антонова-Гурченко, А.І.Нягу).
В результаті досліджень, проведених в Інституті експериментальної радіології НЦРМ в діапазоні доз до 1 Гр встановлено, що крім змін у кров'яній системі, спостерігається зниження реакції показників працездатності (загальний об'єм роботи, максимальна сила, продовженість праці), пригнічення біоелектричної та скорочувальної активності нервово-м'язевого апарату.
Багато авторів вказує на небезпеку і недопустимість проживання дітей на забрудненій радіонуклідами зоні. [13, ст. 48]
У незадовільних соціально-екологічних умовах шляхи подолання негативних наслідків є: поглиблення освіченості батьків у питаннях впливу радіаційного забруднення на дитячий організм, якісна виховна робота дитячого садка та школи, психологічна допомога, позитивні міжособові стосунки можуть компенсувати вади розвитку дітей.
Відповідно до завдань збереження психічного здоров'я, та психологічної корекції психічного розвитку дітей, що мешкають у зоні посиленого радіаційного контролю, нами визначені концептуальні підходи та розробляються програми психолого-педагогічної допомоги дітям, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС.
2.3. Особливості загального інтелектуального розвитку школярів в залежності від екологічної ситуації.
За даними сучасних дослідженнь, антропогенне забруднення довкілля, негативно впливає на психічний розвиток дітей, що свідчить про збільшення частоти виявлень затримки інтелектуального розвитку та недорозвитку.
Така закономірність спостерігається в ряді екологічно неблагополучних районів Білорусії, Росії та України, особливо у зв'язку з Чорнобильською катастрофою.
ІІ.Псих.розв.
Малими вважаються дози одноразової радіаційної дії, які не перевищують 100 Рад (1 Гр). Але відносно аварії на ЧАЕС, такими слід вважати дози менші 20 Рад або 0,2 ГР.
Показано, що зміни стану здоров’я, що пов'язані з впливом малих доз радіації, проявляються у найрізноманітніших порушеннях, зокрема емоційно-особстісної та інтелектуально-мнестичної сфери. [4, ст. 50]
Вивченням особливостей інтелектуального статусу дітей та підлітків, які проживають на радіаційно забрудненій території, займались А. А. Крилов, Р.О.Серебрянникова та ін. (1992) . У 24% школярів виявлено гранично низькі значення інтелектуального статусу. Аналогічні дослідження були проведені Н.А.Грищенко, Л.А.Головай, В.К.Горбачевським (1992) та ін.
Дослідження психічного розвитку дітей, які потрапили під вплив іонізуючого опроміненя у пренатальному періоді, були проведені на забруднених територіях Білорусі Ігумновим С.О. При вивченні основних якісних характеристик інтелектуального розвитку дітей зазначеного контигенту (темпу психічної діяльності, активної уваги, пам'яті, перцепції, регулювання діяльності, аналітико-синтетичної діяльності, запасу знань, мовленнєвої функції і моторного розвитку) в основній групі виявлено достовірне переважання оцінок, які відображають різні ступені відставання цих показників від вікових нормативів [5, ст. 16 ].
Клініко-психологічне дослідження 478 внутріутробно опромінених дітей м. Прип'яті показало, що близько половини дітей мали виражені відхилення у психічному розвитку. У таких дітей страждала пам'ять, активна увага була знижена працездатність. Діти виявлялися нездатними до занять, які вимагають вольового зусилля і уваги [6, ст.230].
В результаті проведених досліджень вербального інтелекту дітей Брянської області було вирахувано IQ кожної дитини. В чистих районах число дітей з IQ менше 70 складало 8. У забруднених їх було значно більше – 94 особи. Між цим розподілом існує статистично достовірна різниця (р› 0, 05). В результаті, в забруднених районах інтелектуальні порушення спостерігалися у 43 дітей (5, 9%), в чистих - 6 (2%). Кількість дітей, які мають інтелектуальні порушення в забруднених районах майже в 3 рази вищі, ніж в чистих [7, ст. 71]
Комплексне психологічне обстеження дітей 6-7 років, які проживають в Гомельській області, виявило в середньому більш низькі показники по всіх інтелектуальних функціях. Різним виявився і психомоторний розвиток. При цьому більш низькі показники сили рук і симетричності розвитку сили рук можуть вказувати на сповільнене формування латералізації, а виявлений більший відсоток дітей з високим тремором – свідчить про підвищену збудливість нервової системи (Артамонов С.В. у співавт., 1992).
Зміни розумової діяльності, працездатності та особистісного профілю, істотне зниження показників розумової працездатності в обстеженій групі ліквідаторів виявлено Н.А. Меньшовим і співавт. Найбільше падіння лічильно-логічної діяльності свідчило про переважне послаблення функцій короткострокової пам'яті та оперативного мислення.
Розумовий розвиток дітей 4-6 років (сенсорна та розумова сфера, пам'ять, увага, мовлення), що знаходиться під впливом радіації, вивчався під керівництвом Н.О.Циркун. В ході дослідження виявлено зниження інтелектуального розвитку дітей як із забруднених, так і відносно чистих реґіонів; ця тенденція найбільш помітна у дітей 1985-1986 р. р. народження.
При радіоактивному ураженні малими дозами радіації із всіх психічних процесів найбільш страждає увага. В залежності від віку школярів виявлено, що чим менший вік учня, тим більше страждає його увага. [11 ст. 13]
Завантажити реферат