Вплив природних та антропогенних катастроф

У світовій практиці вивчення впливу навколишнього середовища на здоров'я дитини, її психічний розвиток проводиться шляхом попереднього виявлення незначних симптомів відставання у розвитку психічних функцій найбільш ранніх симптомів хронічних захворювань, які в значній мірі визначають стан здоров'я у подальшому житті особи (8, ст. 79).

У зв'язку з тим, що в окремих роботах, проведених після чорнобильської аварії вказується на особливий патогенний вплив радіоекологічного фактору на психічний розвиток "дітей Чорнобиля", а також з метою діагностики психічного розвитку у дітей та підлітків, які постійно проживають на радіаційно забруднених територіях нами проведено дослідження динаміки розумового розвитку школярів в залежності від їх віку і тривалості дії несприятливих екологічних факторів, викликаних Чорнобильською аварією на території Івано-Франківської області.

З метою встановлення залежності психічного розвитку школярів від екологічної ситуації експериментальне дослідження проводилось в рівнинній клімато-географічній місцевості Прикарпаття с. Стецева Снятинського району Івано-франківської області, яке відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю. За даними відділу Івано-Франківської СЕС в 1990 році щільність забруднення с. Стецева складала Cs-137 =5,06 Кі/км кв, Sr-90=0,31 Кі/км кв; в 1992 році Сs-137=4,96 Кі/км кв, Sr-90=0,31 Кі/км кв. населення с. Стецева виділене в 4 категорію потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС і вимагає пріоритетного медичного спостереження (Постанова Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року).

Контрольними являлись результати аналогічного дослідження в с. Кутище Тлумацького району, в якому, за даними радіологічного відділу Івано-Франківської обласної СЕС забруднення території радіонуклідами не виявлено.

Всього під спостереженням знаходилось 176 учнів 1-8 класів с. Стецева (основна група) і 148 учнів 1-8 класів с. Кутище (контрольна група). Дослідження проводились в спеціально відібраній категорії "практично здорових" учнів, що являються однією з умов вивчення впливу екологічного фактору на функціональний стан організму дітей при масових обстеженнях [9, ст. 37.]

Зважаючи на те, що психічне здоров'я дітей зумовлене не тільки екологічними, біологічними, а й соціальними факторами, однорідність порівнюваних учнівських колективів визначалось також за однією з важливих соціальних ознак- їх приналежністю до сільського населення із спільними соціально-економічними і етно-культурними особливостями Прикарпатського регіону України.

Методичний інструментарій дослідження складався з методу спостереження тестових методик та міокенетичних методів.

З метою порівняння рівнів розвитку інтелекту дітей у віці 7-14р. використовувалися показники коефіцієнту розумового розвитку (IQ), що визначалися з допомогою методики Д.Векслера, адаптованої і стандартизованої Ю.З.Гільбухом (1992). З метою економії часу при проведенні скрінінгового масового обстеження, в ході практичного використання, шкали Векслера скорочено до 10 субтестів з 12 (5 вербальних і 5 невербальних субтестів). Рівень уваги досліджувався за допомогою табл. Анфімова. Для вимірювання сили нервових процесів застосовувався теппінг-тест.

В таблиці 1 представлені результати виміру загального інтелектуального коефіцієнту дітей та його динаміка в залежності від впливу екологічної ситуації (за Д. Векслером).

Таблиця 1.

Як свідчать результати дослідження, у дітей молодшого шкільного віку, що мешкають у забруднених територіях дефекти розумового розвитку зустрічаються у 3,2 рази частіше, ніж в контролі. Зустрічається велика кількість дітей з пониженими розумовими здібностями (р>0,01), та вдвічі нижча кількість дітей з нормальними розумовими здібностями.

В результаті дослідження виявлено, що у дітей та підлітків зони радіаційного забруднення виявлено помітні порушення психічного розвитку, що проявляються зокрема в різних ступенях розумової дефективності (13,0±2,4 і 2, 7 ±1,3 ), понижених розумових здібностях (49, 4±3, 6 і 18, 9±3,2).

В 1,8 рази рідше в порівнянні з контролем спостерігається нормальний розумовий розвиток (35, 2±3, 4 і 63, 5±3, 9).

Підвищення розумових здібностей простежуються у 2, 2±1, 0% при 14, 8±2, 9 у контролі (р>0, 001). Отже надзавичайно актуальними є питання, пов'язані з факторами, які можуть впливати на інтелектуальний розвиток дитини при опроміненні.

Відомо, що у плода з 12 тижня розвитку починає функціонувати щитовидна залоза. Тому для нього може мати значення надходження радіоактивного йоду через організм матері.

Отримані нами дані дають можливість прослідкувати динаміку інтелектуального розвитку 10-літніх школярів, матері яких були вагітними в момент катастрофи на Чорнобильській АЕС.