На мікробне забруднення досліджено по Україні 3ё9280 проб питної води із джерел централізованого водопостачання, не відповідають гігієнічним вимогам 6,16%. Найбільший відсоток реєструється у Тернопільській області — 12,08% (1997р.—11,73%, Миколаївській — 10,09% (1997р.-10,3%), Донецькій — 9,64% (1997р.-5.66%), Закарпатський — 9,08% (1997р.— 7,4%).
Продовжують подавати небезпечну в епідемічному відношенні питну воду водопроводи Приморського, Токмакського, Вольнянського, Куйбишевського, Пиразовського районів Запорізької області, де високий відсоток відхилень проб питної води з бактеріологічних показників 14-58,7%.
Незабезпеченість населення питною водою гарантованої якості і в достатній кількості стала причиною того, що м.Севастополь, Луганська та Дніпропетровська області — вірусного гепатиту А.
Збільшення захворюваності на інфекційні хвороби пов’язане з незадовільним санітарно-епідеміологічним наглядом за об’єктами з підвищеними факторами ризику. Про це свідчить також і те, що в Україні за 1998р. зареєстровано 78 спалахів інфекційних та паразитарних захворювань на 22 адміністративних територіях, захворіло 3113 осіб. Кількість спалахів збільшилась на 45,3% порівняно з 1997 роком. Найбільшу кількість спалахів зареєстровано в Одеській області — 9, Вінницькій, Дніпропетровській, Кіровоградській — по 6; Донецькій, Луганській та м.Києві — 5.
За факторами передачі збудників інфекційних захворювань 47 спалахів зумовлені вживанням харчових продуктів, питної води — 7, води поверхневих водоймищ — 5.
Зросла кількість спалахів, у яких фактором предачі збудників була вода. Так, у 1995 році таких спалахів зареєстровано 5, у 1997р. — 8, у 1998р.— 12. У 1998р. питна вода та вода поверхневих водоймищ, як фактор передачі збудників інфекційних хвороб бактеріальної та вірусної етіології (ентеровірусні, ЕКХО, КОКСАКІ, серозні менінгіти тощо), становила вже більшу частину випадків (57,6%) усіх хворих, які постаждали під час спалахів.
Вживання некип'яченої питної води та порушення санітарних правил підготування їжі, зберігання страв, напоїв на тлі аварійних ситуацій, відключення водопостачання стало приводом виникнення 4 епідускладнень дизентерії Фленекса у Донецькій, Хмельницькій, Дніпропетровській, Житомирській областях; 2 спалахи вірусного гепатиту А- у луганській, Одеській областях; серед населення Свалявського району Закарпацької області виникло майже хронічне епідускладнення червневого тифу.
Забруднена вода поверхневих водоймищ, водопровідних колонок (при купанні та вживанні) була фактором передачі збудників аденоентеровірусних інфекцій ЕКХО, КОКСАКІ, серозних менінгітів та гострих кишкових інфекцій в Одеській(2), Донецькій (у 3 містах), Кіровоградській областях та місті Севастополі (по 1 спалаху).
Значна кількість населення Закарпатської області використовує для питних потреб воду з джерел децентралізованого водопостачання. Сільське населення в основному використовує приватні колодязі та саморобін водопроводи на 3-15 будинків, вода яких у 15,1% не відповідає стандартам. У зв’язку з паводком фахівцями санепідемслужби області було відібрано та досліджено 4285 проб води, з них 18,7% не відповідало стандарту.
У Київській області із загальної кількості сільського населення централізованим водопостачанням забезпечено 40%.
Згубні екологічні процеси у басейнах річок українського та білоруського Полісся (Прип’ять, Уж, Тетерів, Здвиж, Ірпінь та ін.), несприятливі співвідношення гідрологічних та метеорологічних факторів, припинення експлаутації десятків медіоративних систем у зонах відчуження ЧАЕС і прилеглих до неї водозаборах призвело до інтенсивного розвитку органічних субстанцій, їх відмирання та гниття. Це вкрай негативно вплинуло на технологічні процеси очищення води, збагаченої новими, не характерними для неї органічними сполуками, стійкими до знебарвлення сірчано-кислим алюмінієм, хлором, озоном. Враховуючи надзвичайно несприятливу екологічну ситуацію, яка склалася на Київському водосховищі, Київською міською санепідстанцією та ДКО “Київводоканал” наприкінці грудня було прийнято рішення припинити забір води з р.Дніпро і задіяти схему подачі деснянської води до водозабірного ковша Дніпровської водопровілної станції з уведенням в експлуатацію плавучої насосної станції “Роса-300” (для чого міськдержадміністрація м. Києва виділила 1,5 млн. грн.).
Втілення нових технологій на очисних спорудах водопровідних станцій міста дозволяло в останні два роки подавати населенню питну воду, в якій вміст хлорорганічної сполуки (хлороформу) практично не перевищував встановлений для України норматив (60 мкг/л). Так, у 1998р. не зафіксовано перевищень нормативу з хлороформу (а у 1997р. незначні перевищення відмічено в травні, червні, липні — до 82-96 мкг/л).
У минулому році ситуація з водопостачанням погіршувалася у зв’язку із підтопленням населених пунктів. На підтоплених територіях (Новобузький, миколаївський райони, м.Миколаїв та ін.) відхилення якості питної води за бакпоказниками від нормативів складали 10,2-11,8%.
Керуючись статтею 46 ЗУ “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, до порушників санітарного законодавства вживались адміністративні заходи.
У 1998 році санепідемслужбою України за порушення санітарних норм і правил на об’єктах водопостачання населення було накладено 2913 штрафів, до слідчих органів передано 85 справ, винесено 3475 постанов про призупинення експлаутації об’єктів, 295 (8,5%) постійно і 3180 (91,5%) тимчасово. За пропозицією санепідслужби звільнено з посад 1456 осіб.
Завантажити реферат